справа № 399/439/23

провадження № 1-в/399/32/2024

УХВАЛА

16 жовтня 2024 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання органу пробації від 02.09.2024 щодо засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, розлучений, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , засудженого вироком Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 06.09.2023 за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

встановив:

орган пробації звернувся до суду з вищезазначеним поданням, з урахуванням заяви про зміну вимог від 02.10.2024 та заяви від 16.10.2024, яке обґрунтоване тим, що 11.10.2023 до органу пробації надійшло розпорядження про виконання вироку Онуфріївського районного суду Кіровоградської області відносно ОСОБА_3 та того ж дня засуджений поставлений на облік.

Зазначено про набрання чинності ЗУ №3886-ІХ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна (ст.ст. 185, 190, 191 КК України), чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення деяких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посилаючись на ч.1, ч.2 ст. 51 КУпАП зазначали, що аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказаний неоподатковуваний мінімум встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169,1,1 п.169,1 ст.169 розділу ІV Податкового кодексу України для відповідного року, яка дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 01 січня звітного податкового року. (п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України).

Зазначали, що що станом на 01 січня 2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн, а 50 % від його розміру становили 1342 грн. Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-ІХ, на момент вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України становить 2684 грн. Зі змісту вироку видно, що кримінальні правопорушення вчинено 23.04.2023, матеріальна шкода злочином заподіяна на загальну суму 2550 грн.

Нормативно-правовим обґрунтуванням подання наводили ст. 19, 58 Конституції України, ст. ст. 3 (ч.1, ч.6), 5 (ч.1), ч.2 ст. 74 КК України та на підставі п.13 ч.1 ст. 537, п.2 ч.2 ст. 539 КПК України направили до суду матеріали про приведення вироку суду у відповідність до вимог ЗУ №3886-ІХ та звільнення від призначеного судом покарання ОСОБА_3 .

Учасники судового провадження в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник органу пробації у поданих заявах просив розгляд подання проводити у відсутність їхнього представника, подання підтримали у повному обсязі.

Прокурор у поданій заяві не заперечував проти розгляду подання у відсутність учасників судового провадження, подання, з урахуванням змін, підтримав.

Засуджений завчасно подав заяву про підтримання подання та його розгляд у їйого відсутність.

За положеннями абз.2 ч.5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Ознайомившись з поданням, з урахуванням заяви про зміну вимог та заяви, дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що подання обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

П. 2 ч. 2 ст.539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 КПК України.

09.08.2024 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до п.п.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2023 р. становив 2684 грн, відповідно неоподаткований мінімум доходів громадян становив 1342грн на 2023 р., а 2 неоподаткованих мінімумів (ст. 51 ч.2 КУпАП) становило 2684 грн.

Отже, крадіжка майна вартістю до 2684 грн у 2023 році утворювала адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що вироком Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 06.09.2023 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнено останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. На підставі п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Тобто, ОСОБА_3 визнано винуватим за ч.4 ст.185 КК України, а саме у вчиненні крадіжки на загальну суму 2550 грн.

Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст.185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.

Розмір викраденого майна ОСОБА_3 згідно з вироку суду становить 2550 грн, що може бути підставою притягнення лише до адміністративної відповідальності.

Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.

Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

За ч. 2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 1 ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

На переконання суду, внесення вищевказаних змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.

Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.

Таким чином вказане вище діяння не може вважатись кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого ОСОБА_3 засуджено вищезазначеним вироком, не перевищує граничної вартості майна (двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за викрадення якого наразі передбачено адміністративну відповідальність.

За положеннями ч. 2 ст.74 КК України визначено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що засуджений ОСОБА_3 на підставі ч. 2 ст.74 КК України підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання, оскільки за вчинене ним діяння караність усунена законом.

Керуючись ст. ст.369, 370, 371, 372, 537, 539 КПК України, суд,-

постановив:

Подання задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання вироком Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 06.09.2023 року за ч.4 ст.185 КК України у виді п`яти років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік з покладеними обов`язками - у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області                                                         ОСОБА_1