2-306/11

Р  І  Ш  Е  Н Н  Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14.06.2011 р . Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого –судді  Шумко  А.В.

при секретарі –      Помаз І.А., Бакал С.В., Тасенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київгаз», треті особи –ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» -про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-траспортною пригодою,-

в с т а н о в и в :

в березні 2010р. ОСОБА_1 пред»явила в суді позов до Відкритого акціонерного товариства «Київгаз», третя особа –ОСОБА_2 Зазначала, що 09.11.2009р. о 14-20 годин на пр.Науки,6 у м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю належного їй на праві власності автомобіля Тойота д/н НОМЕР_1 під керуванням її сина, ОСОБА_3, та автомобіля УАЗ д/н НОМЕР_3, що належить ВАТ «Київгаз», під керуванням водія цього товариства ОСОБА_2 ДТП сталася з вини водія ВАТ «Київгаз»ОСОБА_2, внаслідок порушення ним п.15.1 Правил дорожнього руху України. При цьому був пошкоджений належний її автомобіль Тойота.

          Згідно ремонтної калькуляції від 12.11.2009р. №1517/Х та рахунку-фактури від 13.11.2009р. №2009006414, складених Тойота Центр Київ ТОВ «Автосаміт на столичному», що здійснює сервісне обслуговування автомобілів Тойота, вартість ремонту її автомобіля становить 30 535,30 грн. За послуги по експертизі автомобіля та складення вказаних документів вона сплатила 265,20 грн. Таким чином загальна сума завданих їй внаслідок ДТП матеріальних збитків становить 30 800,50 грн. Із зазначеної суми страхувальник «Українська страхова група»27.01.2010р. відшкодував їй 19 136,30 грн. Тому невідшкодована сума матеріального збитку становить 11 664,20 грн, яку просила стягнути з ВАТ «Київгаз».

Також зазначала, що внаслідок ДТП їй було завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, сильному хвилюванні, втраті душевного спокою, погіршенні сну через пошкодження автомобіля, оскільки автомобіль був новий і на час ДТП перебував в експлуатації менше року, внаслідок технічних пошкоджень втратив товарний вигляд. Пошкодження автомобіля завдало зайвих життєвих турбот і труднощів. У зв»язку з ДТП вона та син змушені були витрачати робочий час для збирання документів. Її син, ОСОБА_3 використовував автомобіль для виконання своїх службових обов»язків, пов»язаних з поїздками в різні установи, тому пошкодження автомобіля призвело до незручностей у пересуванні та матеріальних збитків. Через пошкодження автомобіля вони не мали можливості приділяти достатньо уваги бабусі, яка проживає в АДРЕСА_1, є хворою на сахарний діабет, інсулінозалежною та потребує постійного нагляду та доставки ліків, для поїздок до неї вимушені були користуватись міським транспортом, що призвело до незручностей та додаткових матеріальних затрат. Водій ОСОБА_2 оскаржив дії працівників ДАІ та постанову судді у справі про адміністративне правопорушення, що потягло повторні виклики її сина для пояснень в ДАІ та в суд та додаткове витрачання ним свого робочого та особистого часу, матеріальних витрат. У відшкодування моральної шкоди просила стягнути з відповідача 5 000,00 грн.

Під час судового розгляду позивачка змінила позовні вимоги. Просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції з грудня 2009р. по квітень 2011р. в сумі 6830,49 грн, виходячи з невідшкодованої суми матеріальних збитків в розмірі 6 005,46 грн, та витрати пов’язані з експертною оцінкою пошкоджень автомобіля в сумі 265,2 грн, у відшкодування моральної шкоди 5 000,00грн. Також просила стягнути понесені витрати по сплаті судового збору, оплаті інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката в сумі 500,00 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник пояснили, що через нестачу страхового відшкодування на здійснення ремонту автомобіля спеціалізованою СТО Тойота Центр Київ ТОВ «Автосаміт на столичному», вона в лютому 2010р. відремонтувала автомобіль у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, який має право на здійснення відповідної діяльності  та є платником ПДВ. За здійснення ремонту сплатила 25 139,76 грн. Сума 6005,46 грн становить різницю між сплаченою нею ОСОБА_5 вартістю ремонтну автомобіля та отриманим нею страховим відшкодуванням в сумі 19 136,30 грн. Позивачка також пояснила, що після ремонту належного їй автомобіля СПД ОСОБА_5, не подавала до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» документів про вартість здійсненого ремонту.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 510 грн. Пояснили, що 09.11.2009 року о 14 год. 20 хв. третя особа ОСОБА_2, який працює водієм ВАТ «Київгаз», при виконанні своїх службових обов’язків, керуючи автомобілем УАЗ д/н НОМЕР_3, що належить ВАТ «Київгаз», здійснив зупинку на проспекті Науки, 6 у м.Києві, та при розкритті лівих дверей, зачепив автомобіль Тойота під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого був пошкоджений автомобіль позивачки.

ДТП сталася у період дії договорів обов’язкового страхування та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених між ВАТ «Київгаз»та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група». Ліміт відповідальності страховика за полісом обов’язкового страхування по майну потерпілих становить 25 500,00 грн, добровільного страхування –75 000,00 грн. Страховиком на підставі звіту про оцінку автомобіля Тойота від 16.11.2009 року, було виплачено 27.01.2010р. позивачці страхове відшкодування в розмірі 19 136,30грн. без урахування франшизи у розмірі 510 грн. та  ПДВ у розмірі 3929,26 грн, як потерпілій особі, яка не є платником ПДВ. Тому відповідач згоден відшкодувати позивачці суму франшизи 510,00 грн, та визнає позовні вимоги лише в цій частині.

Заперечували проти вимог про стягнення суми 265,00 грн, оскільки згідно акту виконаних робіт дана сума є вартістю робіт по зняттю та встановленню фари та бамперу автомобіля, а не витратами по проведенню експертизи та складанню ремонтної калькуляції.

Також вважали, що ДТП сталася в т.ч. з вини водія автомобіля Тойота ОСОБА_3, який не дотримався вимог п.11.10.ПДР, під час руху займав одночасно першу та другу смугу руху, та вимог п.13.1 ПДР щодо дотримання безпечного бокового інтервалу.

Заперечували проти вимог про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що позивачка не надала доказів заподіяння їй моральної шкоди, розміру відшкодування такої шкоди та вини відповідача в її заподіянні. Пояснили, що згідно статутних документів, ПАТ «Київгаз»є правонаступником ВАТ «Київгаз».

Представник третьої особи ОСОБА_2 вважала позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Посилалась на те, що завдану пошкодженням автомобіля шкоду позивачці було відшкодовано в повному обсязі ПАТ «СК «Українська страхова група». Позивачка могла відремонтувати автомобіль за цінами, визначеними аварійним комісаром ПАТ «СК «Українська страхова група», повинна була скористатися послугами іншого СТО за нижчими розцінками, проте здійснила ремонт по завищеним розцінкам, чим збільшила розмір завданої їй внаслідок ДТП матеріальної шкоди; здійснила ремонт деталей, які не зазначені як пошкоджені в довідці ДАІ. Позивачка не надала належних доказів вартості ремонту автомобіля Тойота, виконаного СПД ОСОБА_5 на суму 25 139,00 грн; не надала доказів належності їй на праві власності автомобілю Тойота; не довела заподіяння їй моральної шкоди внаслідок порушення її прав.

Судом до участі в справі залучені в якості третьої особи з правом заявити самостійні вимоги –ОСОБА_3, та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору –Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група».

          Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що автомобіль Тойота д/н НОМЕР_1 належить його матері, ОСОБА_1, він має право керування зазначеним автомобілем, що зазначено в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу. ДТП сталася з вини водія ВАТ «Київгаз»ОСОБА_2 Відносно нього протокол про порушення правил дорожнього руху не складався.Автомобіль Тойота був придбаний в автосалоні, на час ДТП перебував в експлуатації менше року, за умовами договору купівлі-продажу був на гарантійному обслуговуванні та повинен був ремонтуватись спеціалізованою СТО, що здійснює сервісне обслуговування автомобілів Тойота, і якою є Тойота Центр Київ ТОВ «Автосаміт на столичному». Проте через нестачу страхового відшкодування для ремонту в спеціалізованому СТО та відсутність власних коштів, автомобіль був відремонтований дешевше у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, який використав для ремонту неоригінальні деталі, не виконував полірувальні роботи. При цьому вони змушені були позичити частину кошти на оплату ремонту. У зв»язку з пошкодженням автомобіля мати стала знервована, лікувалась стаціонарно. Автомобіль використовувався для потреб сім»ї, в т.ч. для відвідування двічі на тиждень та доставки ліків хворій на діабет бабусі, яка живе у Бориспільському районі. У зв»язку з пошкодженням автомобіля вони змушені були їздити до бабусі місцевим транспортом, що завдавало незручностей, витрачання додаткових коштів на проїзд та додаткових хвилювань. Крім того, він користувався автомобілем для робочих поїздок. Через пошкодження автомобілю та необхідність ремонту змушений був користуватись міським транспортом. Вважав позов таким, що підлягає задоволенню.

Представник третьої особи –Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»в судове засідання не з»явився, просив розглянути справу з урахуванням надісланих до суду письмових пояснень. За змістом письмових пояснень, між ВАТ «Київгаз»та ПАТ «СК «Українська страхова група»були укладені договори обов’язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 09.11.2009р. сталася дорожньо-транспортна пригода з участю забезпеченого транспортного засобу УАЗ д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ВАТ «Київгаз»ОСОБА_2 та транспортного засобу Тойота д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 Згідно постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 18.12.2009р. вищезазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України.

10 листопада 2009 року до ПАТ «СК «Українська страхова група»із заявами про настання ДТП та виплату страхового відшкодування звернулись ВАТ «Київгаз»та ОСОБА_1

Згідно звіту № 46111 про оцінку автомобіля від 16 листопада 2009 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Тойота»держномер АА 8270 ІА, в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування величини втрати товарної вартості, та з урахуванням розцінок Київського регіону складає 23 575,56 грн, в т.ч. ПДВ.

На підставі зазначеного звіту, 22.01.2010р. ПАТ «СК «Українська страхова група»склало страховий акт та розрахунок суми страхового відшкодування до нього та виплатило позивачці страхове відшкодування в розмірі 19 136,30 грн, за вирахуванням франшизи в розмірі 510,00 грн та податку на додану вартість у розмірі 3 929,26 грн.

У разі проведення відновлювальних робіт на СТО, яка є платником ПДВ та надання відповідних документів, ПАТ «СК «Українська страхова група»розгляне можливість здійснення доплати позивачці розміру ПДВ.

Суд, вислухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких мотивів.

У судовому засіданні встановлено, що 09.11.2009р. о 14-20 годин на пр.Науки,6 у м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю належного позивачці на праві власності автомобіль Тойота д/н НОМЕР_1 під керуванням третьої особи ОСОБА_3, та автомобіля УАЗ д/н НОМЕР_3, що належить ВАТ «Київгаз»і правонаступником якого є ПАТ «Київгаз», під керуванням водія цього товариства, третьої особи ОСОБА_2

ДТП стялася з вини ОСОБА_2, який, порушив п.15.13 ПДР України, а саме, керуючи зазначеним автомобілем УАЗ, зупинившись, не переконався, що це буде безпечним, відкрив ліві передні двері, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем Тойота, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Зазначені обставини встановлені постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2009р. №3-12668/09 (а.с.35-36), залишеною без змін постановою Апеляційного суду м.Києва від 16.02.2010р. (а.с.37-42), які, відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, є обов»язковими для суду при розгляді даної справи.

Під час ДТП ОСОБА_2 перебував при виконанні своїх трудових обов»язків, як водій ВАТ «Київгаз», що не заперечується відповідачем та представником ОСОБА_2 та підтверджується довідкою ВАТ «Київгаз»від 11.11.2010р., подорожним листом вантажного автомобіля від 09.11.2009р. (а.с.133, 174-175).

Суд не бере до уваги посилання представників відповідача на те, що ДТП сталася також з вини водія автомобіля Тойота ОСОБА_3, який не дотримався вимог п.11.10.ПДР, а під час руху займав одночасно першу та другу смугу руху, та вимог п.13.1 ПДР щодо дотримання безпечного бокового інтервалу. При цьому ураховує, що відповідно постанови Апеляційного суду м.Києва від 16.02.2010р., причиною дорожньо-транспортної пригоди стало саме порушення ОСОБА_2 п.15.13 ПДР, який не впевнився в безпеці і вирішив відкрити двері саме в той час, коли автомобіль під керуванням ОСОБА_3 вже порівнявся з його автомобілем; можливе недотримання бокового інтервалу ОСОБА_3 не могло стати причиною ДТП при дотримані ОСОБА_2 вимог п.15.13 ПДР.

Відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.  

Відповідно до ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Відповідач має поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/9748541 (автомобіля УАЗ д/н НОМЕР_3) та договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № Д397-114091 із терміном дії 01.09.09р. –31.08.10р., що укладені з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»за договором «Про погодження умов обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 26-2008/43 від 07.07.2008р. та додатковою угодою №1 від 16.07.2009р. та № 97-0102-0085 комплексного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.07.2009р (а.с. 92-108).

ДТП сталася у період дії зазначених договорів. Ліміт відповідальності страховика за полісом обов’язкового страхування по майну потерпілих становить 25 500,00 грн, добровільного страхування –за шкоду майну третіх осіб –75 000,00 грн.

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик») зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату) а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.999 ЦК України, законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Згідно п.9.2 ст.9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов’язків ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 грн на одного потерпілого.

За змістом ст.29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За змістом зазначених норм законодавства та відповідно укладених між ВАТ «Київгаз»та ПАТ «СК «Українська страхова група»полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/9748541, договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № Д397-114091, договору «Про погодження умов обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 26-2008/43 від 07.07.2008р., додатковою угодою №1 від 16.07.2009р. та № 97-0102-0085 комплексного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.07.2009р., особою, відповідальною за шкоду, завдану майну (автомобілю Тойота) позивачки, в межах визначених договорами лімітів відповідальності, за виключенням франшизи –є ПАТ «СК «Українська страхова група».

10 листопада 2009 року до ПАТ «СК «Українська страхова група»із заявами про настання ДТП та виплату страхового відшкодування звернулись ВАТ «Київгаз»та ОСОБА_1 (а.с. 171-172, 176-177).

Згідно звіту №46111 про оцінку автомобіля від 16.11.2009р., виконаного ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги»на підставі договору із ЗАТ СК «Українська страхова група»(а.с. 178-197), матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Тойота д/н НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування величини втрати товарної вартості, та з урахуванням розцінок Київського регіону складає 23 575,56 грн, в т.ч. ПДВ.

На підставі зазначеного звіту №46111 від 16.11.2009р, третьою особою ПАТ «СК «Українська страхова група»22.01.2010р. було складено страховий акт №7365ЦВ (а.с.198) та розраховано суму страхового відшкодування в розмірі 19 136,30 грн, за вирахуванням франшизи в розмірі 510,00 грн та податку на додану вартість у розмірі 3 929,26 грн (а.с. 199), про що 27.01.2010 повідомлено позивачку (а.с.201).

Страхове відшкодування в зазначеній сумі 19 136,30 грн, згідно видаткового касового ордеру (а.с.14), виплачено 27.01.2010р. страховиком ПАТ «СК «Українська страхова група»позивачці, як потерпілій особі, яка не є платником ПДВ.

Відповідно до п.п. 3.2.3 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», надання послуг із страхування не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, то при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим податок на додану вартість не нараховується і окремим порядком не виділяється.

Згідно з п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкові зобов’язання у особи, яка надає послуги, виникають з дати вчинення замовником та виконавцем послуги певних дій, направлених на отримання послуги. Отже авто товарознавче дослідження не є підставою для виникнення податкових зобов’язань з надання послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначенні зобов’язання можуть виникнути лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. Отже, у випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу, або проведення його особою, яка не є платником ПДВ, податкові зобов’язання не виникають.

Для позивачки, яка не є платником ПДВ до реальних витрат, а отже й до розміру страхового відшкодування, може бути включений ПДВ лише за умови документального підтвердження проведення ремонту транспортного засобу платником ПДВ.

          Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосаміт на столичному»Тойота Центр Київ, що здійснює сервісне обслуговування автомобілів Тойота складено ремонтну калькуляцію від 12.11.2009р. №1517/Х та рахунок-фактуру №2009006414 від 13.11.2009р. (а.с.7-10), згідно яких вартість ремонту автомобіля позивачки становить 30 535,30 грн.

Разом з тим, зазначеним ТОВ «Автосаміт на столичному»ремонт автомобіля позивачки не здійснювався.

Ремонт автомобіля Тойота д/н НОМЕР_1 у зв»язку з пошкодженням його при ДТП 09.11.2009р. виконано суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 (а.с. 80, 81), що стверджується актом виконаних робіт №09112 від 02.02.2010р. (а.с.77-78). За виконання ремонту позивачкою сплачено 25 139,76 грн (а.с.79, 204).

Відповідно до ст.988 Цивільного кодексу України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Згідно пояснень позивачки в судовому засіданні, вона не подавала до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»документів про вартість здійсненого ремонту та розмір реальних збитків.

ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»не заперечує можливості здійснення доплати страхового відшкодування в разі надання позивачкою документів, що підтверджують відновлювальних робіт платником ПДВ.

Визначення страхового відшкодування в зазначеному розмірі позивачкою не оскаржувалось, позовні вимоги до ПАТ «СК «Українська страхова група»не пред»являлись.

          За наведених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 6830,49 грн, підлягають частковому задоволенню, в розмірі франшизи в сумі 510,00 грн.

Суд вважає необґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача сплачених позивачкою витрат по проведенню ТОВ «Автосаміт на столичному»експертизи та складанню ремонтної калькуляції в сумі 265,00 грн, оскільки, згідно акту виконаних робіт №2009002689 від 12.11.2009р. (а.с.11), вказана сума є вартістю робіт по зняттю та встановленню фари та бамперу автомобіля, а не зі складання калькуляції, отже, з огляду на наявність зазначених договірних стосунків між ВАТ «Київгаз»та  ПАТ «СК «Українська страхова група»мають ураховуватись при визначенні суми страхового відшкодування і не можуть бути покладені на відповідача.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Суд вважає, що внаслідок пошкодження належного позивачці автомобіля, їй було  завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, хвилюваннях, втраті душевного спокою через пошкодження належного їй автомобіля, 2008р. випуску, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.34), станом на час ДТП, перебував в експлуатації менше року, через неможливість використання автомобіля в сімейних та особистих поїздках, завданні цим додаткових турбот та незручності у пересуванні, пов»язані із необхідністю пересуванням міським транспортом, витрачанням додаткового часу на вирішення питань, пов»язаних із ремонтом автомобіля, збиранням відповідних документів, зверненням до суду за захистом своїх прав.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з положень п.3 ч.2 ст.1167 ЦК України, згідно яких моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, у випадках, встановлених законом. Стаття 1172 ЦК України визначає обов»язок юридичної особи відшкодувати шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків, при цьому не обмежує такий обов»язок лише відшкодуванням матеріальної шкоди.

          З огляду на наведене суд приходить до висновку, що завдана позивачці внаслідок пошкодження її автомобіля моральна шкода має бути відшкодована відповідачем.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд, відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України визначає, з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивачки, їх тривалості, істотності змін у звичному укладі життя позивачки, а також враховує вимоги розумності і справедливості.  

При цьому враховує, що позивачкою не доведено наявності причинно-наслідкового зв»язку між її перебуванням на амбулаторному лікуванні у період з 08.06.2010р. по 14.06.2010р., стаціонарному лікуванні з 15.06.2010р. по 29.06.2010р. згідно листків непрацездатності та виписки з медичної карти стаціонарного хворого та дорожньо-транспортною пригодою 09.11.2009р. (а.с.136-138), а тому суд не бере до уваги зазначені документи при вирішенні позову в частині відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди  підлягають частковому задоволенню, в сумі 3 000,00 грн.

          Вимоги позивачки про стягнення витрат по оплаті правової допомоги адвоката в сумі 500,00 грн суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачкою не надано відповідного розрахунку із зазначенням виду, ціни наданих послуг, часу, витраченого на їх надання.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: судовий збір у сумі 59,50грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн, а всього судових витрат –179,50 грн.

На підставі наведеного, ст.ст. 23, 979, 998, 999, 1167, 1172, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 9, 12, 22, 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 61, 79, 84, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київгаз», треті особи –ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» –про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-траспортною пригодою –задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київгаз»на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 510 (п»ятьсот десять) грн. 00 коп, у відшкодування моральної шкоди 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

У решті позовних вимог –відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київгаз»на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у сумі 59 (п»ятдесят дев»ять) грн. 50 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп, а всього судових витрат –179 (сто сімдесят дев»ять) грн. 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя :