Справа № 2-1493/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"07" червня 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді                            АНТИПОВОЇ Л.О.

при секретарі                              П’ятаченко Г. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд –

                                                  в с т а н о в и в:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 2 000 доларів США, що за курсом НБУ, станом на 11.02.2011 року становить 15 888,20 грн., мотивуючи тим, що відповідачем порушено умови договору позики в частині своєчасного повернення грошових коштів, що є предметом позовних вимог.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги зменшили, підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з’явився, підтвердив наявність боргу, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується  повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж  кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За ч.2 ст.1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що відповідно до розписки (а.с. 5) позивач надав відповідачу суму в розмірі 2 000 доларів США строком до 25.05.2008 року.

Як вбачається з пояснень позивача він неодноразово звертався з проханням повернути позику, однак позичальником зобов’язання не виконано, грошові кошти не повернуто.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

В порядку ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

В судовому засіданні сторони дійшли до згоди в розмірі боргу, а саме, в сумі 16 000 грн.

Відповідач не заперечував про наявність боргу в розмірі 16 000 грн. та зобов’язався найближчим часом сплатити його.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем умов договору позики, в частині несвоєчасного його виконання, тягне за собою цивільно-правову відповідальність, що передбачена як умовами укладеного між сторонами договору, так і вищенаведеними нормами Цивільного кодексу України, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу за договором позики –16 000 грн., коп.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України визначено наслідки порушення договору позичальником, серед іншого передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Так, статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення до суду,  відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договором позики, грошові кошти позивачу не повернув.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1  про стягнення з ОСОБА_2, боргу за договором позики є обґрунтованими та підлягає задоволенню в повному обсязі, тому суд присуджує до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, борг за договором позики в сумі 16 000 грн. та витрати за сплату розгляду справи в сумі 336,85 грн.

          Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 625, 651, 1046-1050  Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 88, 208, 212-215, 218  Цивільного процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 16 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  витрати за сплату розгляду справи в сумі 336,85 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я: