ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.11 Справа № 26/121пд/2011
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Прокурора міста Красний Луч в інтересах держави в особі Краснолуцької міської ради, м.Красний Луч Луганської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Свердловськ Луганської області
про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 10769 грн. 38 коп.
в присутності представників сторін:
від заявника –не прибув;
від позивача –головний спеціаліст юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність № 677 від 04.05.2011;
від відповідача –не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.09.2007 та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 10769 грн. 38 коп.
Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника заявника, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
В обґрунтування своїх позовних вимог заявник посилається на наступне.
Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.
Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру” прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Підставою звернення прокурора з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Краснолуцької міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, наданою на правах оренди.
Рішенням Краснолуцької міської ради №82 від 15.08.2007 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в строкове користування на умовах оренди строком на 5 років надана земельна ділянка загальною площею 0,1121 га за адресою: АДРЕСА_2, район магазину „дари полів” з метою комерційного використання –розміщення автостоянки.
На виконання вказаного рішення між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки від 20.09.2007, зареєстрований у Краснолуцькому міському відділі Луганської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” 25.06.2008 за №040840500094.
Згідно п.1.1 вказаного договору орендодавець –Краснолуцька міська рада, надає, а орендар –фізична особа-підприємець ОСОБА_1, приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, район магазину „Дари полів”.
Згідно п.2.1 в оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,1121 га.
Відповідно до п.4.1 договору орендна плата вноситься орендарем в розмірі 14774 грн. 54 коп. на рік.
Періодичність внесення орендної плати: щомісячно (п.4.3 договору).
У п.4.5 сторони домовились, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 1,2 облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п.9.2 договору орендар зобов’язаний у відповідності з п.4 цього договору своєчасно вносити орендну плату.
Відповідач свої зобов’язання за вказаним договором в частині своєчасного внесення орендної плати виконував не в повному обсязі, у зв’язку з чим за ним виникла заборгованість за період з 01.01.2010 по 01.06.2011 за данними позивача в сумі 10705 грн. 55 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 63 грн. 83 коп.
На момент прийняття господарським судом позовної заяви по даній справі набрав чинності Податковий кодекс України, у зв’язку з чим Закон України „Про плату за землю” втратив свою чинність.
Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29.06.2010 господарські суди у вирішенні спорів не лише можуть, а й повинні застосовувати норми права, якими регулюються спірні правовідносини у конкретних справах, незалежно від того, чи посилаються на відповідні норми сторони та інші учасники судового процесу (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Частиною 1 ст.206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.
Згідно п.14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по орендній платі, позивач нарахував заборгованість не за умовами договору, а збільшив в односторонньому порядку розмір орендної плати у зв’язку зі збільшенням грошової оцінки земельної ділянки, що суд вважає необґрунтованим на підставі нижчевикладеним.
Договір оренди землі є господарським договором і до нього застосовуються вимоги Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України.
Ст. 11 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення цивільних прав та обов’язків, до яких віднесено договори та інші правочини.
Ст. 171 Господарського кодексу України визначає підстави виникнення господарських зобов’язань, до яких віднесено господарські договори.
Порядок укладення та зміни договорів визначені главою 53 Цивільного кодексу України та главою 20 Господарського кодексу України.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Умови виконання господарських зобов’язань визначені в ст. 193 Господарського кодексу України і є ідентичними ст. 526 Цивільного кодексу України.
Зміна умов договору в односторонньому порядку не допускається, якщо це не передбачено договором або законом.
Із матеріалів справи вбачається, що змін до договору оренди земельної ділянки від 20.09.2007 року не вносилося в частині грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.
За умовами договору сторони не домовилися про зміну умов договору в частині розміру орендної плати в односторонньому порядку, то позивач, як Орендодавець, не мав правових підстав для нарахування боргу відповідачу за іншим розміром орендної плати, ніж визначено у договорі оренди земельної ділянки від 20.09.2007 року.
Таким чином, розмір плати відповідача за 2010 рік складає 14774 грн. 54 коп., за січень –квітень 2011 року складає 4924 грн. 84 коп. З урахуванням сум оплати відповідачем за вищевказаний період борг складає 5699 грн. 38 коп., який і підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, пеня підлягає стягненню з відповідача в сумі 49 грн. 31 коп.
З урахуванням викладених приписів законодавства суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора в частині стягнення заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.01.2010 по 01.06.2011 в сумі 5699 грн. 38 коп., яка підтверджена матеріалами справи.
Що стосується вимоги прокурора про розірвання договору оренди землі від 20.09.2007, слід зазначити наступне.
Згідно ст.31 Закону України „Про оренду землі” розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.
Як передбачено ст.32 Закону України „Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.
Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Враховуючи вищевикладені приписи земельного законодавства та порушення відповідачем умов договору оренди землі від 20.09.2007 в частині своєчасного внесення орендної плати (орендна плата за період з 01.01.2010 по 01.06.2011 вносилась частково, заборгованість склала 5699 грн. 38 коп.) суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора в частині розірвання договору оренди землі від 20.09.2007 та про їх задоволення.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволеної суми позову.
Судом взято до уваги, що відповідно до п.30 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 "Про державне мито" Генеральна прокуратура України та її органи звільнені від сплати державного мита на користь Державного бюджету України у разі звернення до суду з позовом в інтересах держави.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 04.08.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позов Прокурора м.Красний Луч в інтересах держави в особі Краснолуцької міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Краснолуцької міської ради, вул.Комуністична, б.33, м.Красний Луч Луганської області, код 13050500 заборгованість за договором оренди землі від 20.09.2007 в сумі 5699 грн. 38 коп., пеню в сумі 49 грн. 31 коп.
3. Розірвати договір оренди землі від 20.09.2007, державна реєстрація від 25.06.2008 №040840500094, який укладений між Краснолуцькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 57 грн. 48 коп.; в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 125 грн. 98 коп., видати наказ Державній податковій інспекції у м.Свердловську.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 08.08.2011.
Суддя С.С. Єжова
Помічник судді В.О. Маркєлова