Справа № 1-424/11

В И Р О К  

іменем України

"15" березня 2011 р.Шевченківський районний суд м.Києва

в складі: головуючого-судді:                              Антонюк М.С.

при секретарі:                                                   Ключці О.О.

          з участю прокурора:                                                     Клюшніченка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ухта Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не  судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1  ст. 185 КК України           

                                                             В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 12 серпня 2010 року, приблизно о 11 годині, проходячи по вул. Герцена у м. Києві, поблизу буднику №31 звернув у вагу на кришку люку із газового колодязя, розташованого поряд із технічним приміщенням ВАТ «Київгаз»та вирішив його викрасти з метою подальшого збуту до пункту прийому металобрухту. Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, наблизився до вказаного люку. Після того, шляхом віджиму, підняв кришку люка із газового колодязя, яка належить ВАТ «Київгаз», вартістю 993 гривень 24 копійки, та разом із нею прослідував по вул. Герцена в м. Києві, чим заподіяв ВАТ «Київгаз»матеріальної шкоди на суму 993 гривен 24 копійки.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочину визнав повністю та показав суду, що 12 серпня 2010 року, приблизно об 11 годині, він проходячи по вул. Герцена неподалік будинку №31 в м. Києві, звернув увагу на газові колодязі, накриті кришками. На той момент нікого не було поруч і він вирішив зняти одну кришку, відкотити в парк, який знаходився поруч, для того щоб потім здати до пункту прийому металобрухту, який знаходився в районі «Сирець», куди він завжди здавав металобрухт. Підійшовши до одного із газових колодязів, він зняв кришку, підваживши її та покотив вниз по вул. Герцена у напрямку парку відпочинку в м. Києві, але прокотивши її кількасот метрів був помічений та затриманий правниками міліції, та доставлений до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, де у присутності двох понятих у нього вилучили вище вказану кришку. Зазначає, що вказаний злочин він вчинив у зв’язку з тим, що йому терміново потрібні були гроші на лікування.

Підсудний ОСОБА_1 щиросердно розкаюється у вчиненому злочині, просить суд врахувати те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має незадовільний стан здоров’я, зробив для себе належні висновки та запевняє суд у не повторенні подібного, просить суворо його не карати.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку ч. 3 ст.299 КПК України показаннями підсудного, який повністю визнав себе винним вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною вину ОСОБА_1 у таємному викрадення  чужого майна (крадіжка), і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості ним скоєного, відсутність тяжких наслідків, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, данні, характеризуючи його особу, те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, хоча офіційно не працює, проте постійно підробляє, характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, постійно проживає в м. Києві.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд призначає ОСОБА_1. покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України. Враховуючи дані про особу підсудного, те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, а також наявність пом’якшуючої покарання обставини, та відсутність обтяжуючих, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                                  З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням строком на один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обрати у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ у справі –кришку люка газового колодязя, яка передана на зберігання до  ВАТ «Київгаз»- залишити у розпорядженні ВАТ «Київгаз»(а.с. 18-20)

На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня  його проголошення  через Шевченківський районний суд м. Києва.

                                                   Суддя: