Справа № 1-740/11

В И Р О К  

іменем України

"07" квітня 2011 р.

Шевченківський районний суд м.Києва

в складі: головуючого-судді:                              Антонюк М.С.

при секретарі:                                                   Ключці О.О.

          з участю прокурора:                                                     Клюшніченка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бровари Київської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не  судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1  ст. 185 КК України           

                                                             В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 25.11.2010 року приблизно о 14 годині 00 хвилин перебуваючи у приміщенні магазину «Десігуал», який належить ТОВ «Арго –Торгівельна мережа», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42 А, вирішив вчинити таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 підійшов до торгівельного прилавку, та впевнившись в тому, що його дії залишаються непоміченими, продовжуючи свої злочинні дії, взяв з прилавку чоловічий жилет вартістю 1089 гривень, браслет, вартістю 259 гривень, жіночу спідницю, вартістю 609 гривень, знявши з цих речей  сигнальні маячки та положив дані речі до своєї сумки, яка знаходилась в шкафчику роздягальні, після чого того ж дня приблизно о 21 годині 00 хвилин після закінчення робочого дня виніс викрадене ним майно з приміщення магазину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав шкоду ТОВ «Арго –Торгівельна мережа»на суму 1957 гривень.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав повністю та пояснив, що він працюючи продавцем-консультантом магазину «Десігуал», який належить ТОВ «Арго –Торгівельна мережа», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42 А, вирішив таємно викрасти речі, а саме жіночий браслет, спідницю та жилет. Реалізуючи свій задум він переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав із приміщення торгівельного залу вказані речі, знявши при цьому з них сигнальні пристрої, після чого переніс їх до свого шкафчику в роздягальні, а вечором того ж дня відніс ці речі до себе до дому та згодом подарував їх своїй дружині. В подальшому вартість викрадених ним речей він відшкодував в повному обсязі.

Підсудний ОСОБА_1 щиросердно розкаюється у вчиненому злочині, просить суд врахувати те, що він раніше не судимий,  зробив для себе належні висновки, та запевняє суд у не повторенні подібного.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку ч. 3 ст.299 КПК України показаннями підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною вину ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості ним скоєного, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, повне відшкодування завданої ним  шкоди, данні, характеризуючи його особу, те, що підсудний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, офіційно не працює, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд призначає ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                               З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк вісімдесят годин.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з часу зверення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обрати у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня  його проголошення  через Шевченківський районний суд м. Києва.

                                                   Суддя: