2-а-2389/11

П О С Т А Н О В А

І м е н е м  У к р а ї н и

29.06.2011   року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                  Калініченко Л.С.

при секретарі                           Федоровій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії як «дитині війни», починаючи з 09.07.2007 р. по грудень 2011 р., з урахуванням проведених виплат, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а також нараховувати і виплачувати йому щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в подальшому.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 «Про соціальний захист дітей війни»він є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»і має право на пільги, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 6 цього Закону з 01.01.2006 Пенсійний фонд України повинен  нараховувати та виплачувати йому щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В зв’язку з тим, що дія вказаної статті неодноразово зупинялась, зазначене підвищення тривалий час виплачується не в повному обсязі. Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/07 від 09.07.2007, № 10-рп/2008 від 22.05.2008, всі ті зміни, які внесені до ст. 6 Закону, визнано такими, що не відповідають вимогам Конституції України.

Позивач вважає, що в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правових актів, що були визнані незаконними і скасовані, порушено його право.

Оскільки, його звернення до відповідача від 23.05.2011 р. про здійснення перерахунку та виплати недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії залишено без задоволення, просив суд визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати перерахувати і виплатити йому в повному обсязі недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, як «дитині війни», виходячи із розміру 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»за період з 09.07.2007 р.  по  грудень 2011 р., з урахуванням проведених виплат а також, нараховувати і виплачувати йому щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в подальшому.

Ухвалою суду від 30.06.2011р. позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату йому пенсії як «дитині війни»за період часу з 09.07.2007 р. по 06.12.2010 р.  включно, залишено без розгляду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надіслав до суду заперечення проти позову із заявою про розгляд справи у його відсутність. Проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що з 01.01.2006 р. по 09.07.2007 року положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не були чинними, а відповідно немає правових підстав для їх застосування в зазначений період.

Крім того, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»( в редакції, що була чинною до 01.01.2008 року) передбачала підвищення пенсії «дітям війни»на 30% мінімальної пенсії за віком.

Але відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, встановленої абзацом першим ч.1 ст. 28 зазначеного Закону застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Іншими словами для перерахунків або підвищень пенсій він не застосовується.

З 01.01.2008 р. набрала чинності нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у зв»язку із прийняттям Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. № 107-VІ, відповідно до якої передбачено інший порядок розрахунку підвищення до пенсії для «дітей війни», а саме у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно п.20 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551-ХІІ учасникам війни пенсії підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно з 01.01.2008 року надбавка до пенсії позивача, як «дитини війни», становить 47 грн., з 01.04.2008 р. –48,10 грн., з 01.07.2008 р. –48,20 грн., з 01.10.2008 р. –49,80 грн., з 01.01.2009 –49,80 грн.

З 22.05.2008 р. набрала чинності Постанова КМ України «Про деякі питання соціального захисту громадян»№ 530, пунктом 8 якої встановлено, що «дітям війни»до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня –48,1 грн., з 01 липня –48,2 грн., з 01 жовтня –49, 8 грн.

Крім того, відповідно до п.1 ст.100 КАС України просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у зв»язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.   

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва і отримує пенсію за віком.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»«дитиною війни»є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006 р., встановлено правовий статус «дітей війни»і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Позивач є «дитиною війни»в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що не заперечується відповідачем, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

           Судом встановлено, що позивачу вказане підвищення з дня призначення пенсії виплачувалося не в повному обсязі, тобто в розмірі, що передбачений Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»та відповідного нормативного акту Кабінету Міністрів України, яким встановлено розмір даної надбавки, а саме 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Так, позивач 23.05.2011 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва із заявою про проведення перерахунку та виплату недоотриманих коштів.

Листом від 06.06.2011 № 1838\12\С-1904 УПФ України в Голосіївському районі м. Києва позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку та виплаті недоотриманих коштів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

           Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

          Відповідно до ст. 6 Закону України від 18.11.2004 № 2195-4 «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності 01.01.2006, «дітям війни»пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/07 від 09.07.2007, № 10-рп/2008 від 22.05.2008, всі ті зміни, які внесені до ст. 6 Закону, визнано такими, що не відповідають вимогам Конституції України.

          Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

         Таким чином, при перерахунку пенсії позивача, відповідачу слід було застосовувати редакцію Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка діяла до вказаних вище змін.

         Щодо застосування Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530 при перерахунку пенсії, то згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд  застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

         Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивача застосуванню підлягає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не наведена Постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

         Крім того, згідно ч. 2 ст. 3  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії «дітям війни», встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

         Також, згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.

         Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

         Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва не надало належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 70 КАС України, на підтвердження правомірності відмови в здійсненні позивачу перерахунку та виплати недоотриманих коштів.

         Таким чином, дії відповідача щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни», відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  є протиправними.

         З позовом до суду ОСОБА_1 звернувся  07.06.2011, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню за період часу з 07 грудня 2010 року по день постановлення рішення суду.

         За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни», відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період часу з 07 грудня 2010 року по день постановлення рішення суду, є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про нарахування та виплату йому підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни»в подальшому, то вони не можуть бути задоволені, оскільки обраний спосіб захисту порушених, на думку позивача, прав на майбутнє не передбачений чинним законодавством України.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст.94 КАС України, а саме: з Державного бюджету України підлягає стягненню на користь позивача 3 (три) грн. 40 коп. сплаченого ним судового збору.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №1-29/2007 № 6-рп/2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 № 10-рп-2008, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006, ст.ст. 2, 6-10, 17, 87, 90, 94, 99, 104, 105, 121, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – 

                                                            П О С Т А Н О В И В :

позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії як дитині війни - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни», відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»-  протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни», відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 07.12.2010 р. по  день постановлення рішення суду,  з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. сплаченого ним судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: