Справа № 2-3447/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"15" лютого 2011 р. Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого           судді                          Савицького О.А.

                     при секретарі                                  Дикому Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна»про стягнення коштів сплачених за угодою, та штрафних санкцій за порушення умов угоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна»про стягнення суми сплачених ним коштів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.05.2008 року уклав угоду №189160 з ЗАТ «АІСЕ України»про надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля. Зважаючи на подорожчання автомобіля, позивач вирішив розірвати угоду та 10.02.2009р. подав заяву про її розірвання. У зв’язку з тим, що угода розірвана, а за нею позивач сплатив на рахунок відповідача кошти, позивач просить стягнути з відповідача сплачену ним суму в розмірі 22910,45 грн., оскільки належні йому кошти відповідач добровільно не повертає. Також просить стягнути три проценти річних за прострочення виконання зобов’язання з боку відповідача у розмірі 885,03 грн., інфляційні нарахування в розмірі 2634,2 грн. та судові витрати.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила,  надала усні та письмові заперечення проти позову та докази.

Вислухавши позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 08.05.2008 року сторони по справі уклали Угоду №189160 з ЗАТ «АІСЕ України»про надання послуг, спрямованих на придбання позивачем автомобіля та Додатки до неї.

Згідно наданих сторонами письмових доказів та пояснень, позивач за Угодою сплатив на рахунок відповідача вступний внесок у розмірі 1737,00 грн. та 22910,45 грн. в рахунок щомісячних внесків. Кожен щомісячний повний внесок складається з чистого внеску, адміністративних витрат та страхового внеску.

З часом позивач вирішив розірвати Угоду, оскільки змінилася марка автомобіля та його ціна, що передбачено умовами Угоди, а тому він 10.02.2009р. подав заяву про  розірвання Угоди в порядку, який нею передбачений, а саме направлення письмової заяви, з чим погодився відповідач. Тобто на даний час Угоду №189160 від 08.05.2008 року, що була укладена між сторонами є розірваною за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ст. 907 ЦК України порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін.

Порядок та наслідки розірвання угоди викладені в ст.16 Додатку №2 до Угоди. Відповідно до п.16.7 ст.16 Додатку №2 до Угоди передбачено право Учасника відмовитися від Угоди та отримати всі сплачені кошти, якщо повідомить про це протягом семи днів з дати її підписання. Отже оскільки позивач не звертався протягом зазначеного строку, суд вважає що в даному випадку вступний внесок поверненню не підлягає.

Відповідно до п.16.3 ст.16 Додатку №2 до Угоди поверненню підлягають внески, сплачені в оплату ціни автомобіля, розраховані відповідно до ціни автомобіля, дійсної на дату подання Учасника заяви про розірвання угоди, за вирахуванням  відступного в розмірі двох чистих внесків. Пунктом 16.4 ст.16 додатку №2 до угоди встановлена черговість повернення внесків учасникам, які розірвали угоду, відповідно до дати подання заяви. Судом встановлено, що на дату розгляду справи позивач є одинадцятим у черзі на повернення коштів. На підтвердження цього відповідачем надані копії заяв учасників групи про розірвання угоди та платіжні доручення по повернення коштів. Сума, яка підлягає поверненню позивачу, складає 20352,48 грн.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк  виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оскільки черга позивача для повернення коштів ще не настала, то не наступив строк виконання відповідачем зобов’язання щодо повернення коштів позивачу. Отже, за змістом ст. 625 ЦК України відповідач не прострочив виконання зобов’язання, а тому не підлягають стягненню три відсотки річних та інфляційні нарахування.

Також судом встановлено, що ст.11 додатку №2 до угоди визначений обов’язок відповідача здійснити заміну моделі автомобіля у випадку припинення її виробництва. Відповідач у липні 2008 року отримав лист про припинення виробництва автомобіля Ланос 1,4 ціною 46 250 грн. від виробника автомобіля та здійснив заміну на автомобіль Ланос 1,5 ціною 52 600 грн. Різниця в ціні цих автомобілів становила 13,73%. Таким чином, не існує підстав для застосування п.11.3 додатку №2 угоди, за яким відступне не відраховується, якщо різниця між цінами становить більше 20%.

За таких обставин, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що відповідачем ПрАТ «АІСЕ Україна»було допущено невиконання зобов'язань за угодою №189160,  вказаною угодою визначено порядок, термін та умови повернення коштів сплачених за цією Угодою, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, як такі, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 169, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна»про стягнення коштів сплачених за угодою, та штрафних санкцій за порушення умов угоди –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: