Справа №  2 -27/08

                                                       

                                                                           Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я 

                                                                   І М  Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

                       23 січня    2008 р.                                                        Близнюківський районний суд Харківської області у складі  -  судді  Мороза  О.І., при секретарі   Масловый Н.Ю., розглянувши у попередньому  судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської  області цивільну  справу за позовомОСОБА_1  до ОСОБА_2про  розірвання шлюбу та   стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

 

                                                                          В С Т А Н О В И В :

 

                         ОСОБА_1   звернулася до суду з позовами  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

                           Ухвалою судді від 08 січня 2008 року   зазначені позови об'єднані в одне провадження.

                            В позовні  заяві позивачка  вказала  на наступне.

                            З відповідачем  по справі вона перебуває  у зареєстрованому шлюбі   з 25 вересня 1993   року. Від шлюбу мають  неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження  який   проживає   разом із нею  і знаходиться на її утриманні. Протягом останніх шести місяців  між нею та відповідачем по справі постійно виникали сварки спричинені  зловживанням  ОСОБА_2 спиртними напоями під час яких він причиняв їй тілесні ушкодження, що  призвели  до взаємних неприязненних стосунків при яких    подружнє життя стало неможливим. Припинені сімейно-шлюбні відносини та  спільне ведення господарства позивачка поновляти не бажає. Спору про поділ  сумісної власності не виникає.  Вказує, що  з серпня   2007 року відповідач   припинив усяку турботу про матеріальне забезпечення дитини.   Оскільки, на її думку, шлюб розпався остаточно,   добровільно надавати матеріальну допомогу на  утримання дитини     відповідач не бажає,  що  і змушує її звернутися до суду.

                           У судовому засіданні позивач  заявила про відмову від позову  в частині стягнення аліментів у зв'язку з добровільним вирішенням спору про що надала письмову заяву,  на розірванні шлюбу наполягає.

                              Ухвалою суду провадження у справі в частині   стягнення аліментів  закрите.

                              Відповідач проти задоволення позову про розірвання шлюбу  не заперечує. Сторони на примирення не погоджуються.

                               Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

                              Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення  в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно с ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

                             Матеріалами справи встановлено наступне.

                              Шлюб між  ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено  25 вересня 1993 року, що посвідчується свідоцтвом  про укладення шлюбу(а.с.5)

                              Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.  

                               Неповнолітній ОСОБА_3   знаходиться на утримані матері, про що свідчить довідка  сільської  ради (а.с.13).

                             Відповідно до ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.  При цьому, у відповідності до ч.2 ст. 112 цього ж Кодексу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

           Надані суду докази  достовірно свідчать, що сім'я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо, шлюбно-сімейні відносини між ними припинені, оскільки  з причин зловживання відповідачем спиртних напоїв постійно виникали сварки, було відсутнє взаєморозуміння,  а тому   подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить   інтересам позивачки,   що  мають істотне значення та інтересам неповнолітньої дитини.  Майновий спір між сторонами відсутній.  Шлюб у сторін перший.

 

 

 

         Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Визначаючи розмір держмита, при реєстрації розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану, суд приймає до уваги сімейний та матеріальний стан подружжя, ступінь провини в розпаді сім'ї і покладає  витрати щодо розірвання шлюбу  на відповідача, враховуючи визнання ним позову.

                             

                               Керуючись ст.ст.130, 174  ЦПК України, ст.ст.110,112  Сімейного кодексу  України, суд, -

 

                                                                   В И Р І Ш И В  :

 

                             Позов задовольнити.

         Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року  народження  і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, зареєстрований  25 вересня 1993   року Семенівською  сільською радою Близнюківського району     Харківської області, Україна.  Актовий запис №5.

 

      При реєстрації розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану стягнути держмито на користь держави з ОСОБА_2у розмірі сімнадцять гривень. ОСОБА_1   від сплати державного мита звільнити.

                          

                         Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

 

 

 

                                    Суддя