Справа № 2-1806/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"08" червня 2011 р.Дніпровський  районний суд м. Києва в складі:

Головуючої  судді                                                  Астахової О.О.,

при секретарі                                                                      Бартко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою і просить розірвати шлюб із ОСОБА_2, посилаючись на те, що сімейні відносини не склалися, вони не підтримують сімейних стосунків та не ведуть спільне господарство.

Позивач у судове засідання не з’явилась, до суду надала заяву, в якій просить провести судове засідання без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, виходячи з доводів, якими обґрунтовується позовна заява, просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання також не з’явився, до суду надав заяву, в якій просить провести судове засідання без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають між собою у шлюбі зареєстрованому Палацом реєстрації шлюбів та новонародження, про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу 18 вересня 1991 року зроблено актовий запис № 4246 та видано свідоцтво про  укладання шлюбу серія НОМЕР_1 від 18.09.1991 року. Від шлюбу мають спільну дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Між сторонами не склалися нормальні сімейні відносини з різних причин, а тому вони сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Питання проживання та утримання спільної дитини між ними вирішено мирним шляхом. Позивач і відповідач впевнені, що сімя їх розпалася і її збереження та примирення неможливе.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин, суд вважає, що збереження сімї сторін є неможливим, а тому їх шлюб підлягає розірванню.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені останньою судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 8, 50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30, 00 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований Палацом реєстрації шлюбів та новонародження, про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу 18 вересня 1991 року зроблено актовий запис № 4246 –розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи –30,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                                О.О. Астахова