Справа № 2-456/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство «Залізничне», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Залізничне», про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі проживають в квартирі АДРЕСА_1, яка належить їм на праві власності.

30.10.2010 близько 18:00 год. Вони повернулися додому та виявили, що квартира залита водою. 01.11.2010 представниками КП «Залізничне»було проведено обстеження квартири з метою виявлення причин залиття та складено акт. Було встановлено, що залиття квартири позивачів сталося  внаслідок халатного відношення до сантехнічного обладнання мешканців вище розташованої квартири № 6, яка належить відповідачу.

Квартира позивачів потребує відновлювального ремонту, вартість якого за попереднім кошторисом складає 13 557,60 грн.

У зв’язку з цим вони звернулися до суду і просять стягнути з відповідача на їх користь матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, у розмірі 13 557,60 грн., а також судові витрати, які складаються з судового збору, витрат на забезпечення інформаційно-технічного розгляду справи, а також витрат на правову допомогу в розмірі 400 грн.

Ухвалою суду від 19.04.2011 до участі у справі третіми особами було залучено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, як співвласників квартири АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачі та третя особа ОСОБА_9 підтримали позов та просили його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Відповідач та його представник проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що залиття квартири сталося не з вини відповідача.

Представник КП «Залізничне»при вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Інші треті особи до суду не з’явилися, хоча були повідомлені про розгляд справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є співвласниками 35/100 частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 15.11.2006 Відділом приватизації державного житла Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації на підставі розпорядження від 15.11.2006 № 37675 (а.с. 5).

Позивач ОСОБА_1 та треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками 65/100 частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 23.07.2004 Відділом приватизації державного житла Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації на підставі розпорядження від 23.07.2004 № 32388 (а.с. 6).

Як вбачається з акту КП «Залізничне»від 21.10.2010, в результаті обстеження квартири АДРЕСА_1 виявлено сліди залиття на стелі та стінах кухні –8,9 кв. м. Причиною залиття квартири є халатне користування сантехнічним обладнанням мешканців вище розташованої квартири № 6 (а.с. 7).

Відповідно до акту КП «Залізничне»від 01.11.2010 в результаті обстеження квартири АДРЕСА_1 виявлено сліди залиття старого походження на стелі ванної кімнати –3,1 кв. м, на стелі кухні –8,9 кв. м. Залиття квартири відбувається періодично внаслідок халатного відношення до сантехнічного обладнання мешканців вище розташованої квартири № 6 (а.с. 8).

Власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 як на доказ відсутності своєї вини посилався на висновок № 0035 судової будівельно-технічної експертизи, складений 25.03.2011 експертною установою «Судова незалежна експертиза України»(а.с. 51-55).

З даного висновку вбачається:

1. Під час проведення обстеження квартири АДРЕСА_1 пошкоджень, протікань або інших недоліків встановленого в ній сантехнічного обладнання не встановлено.

2. При обстеженні покриття підлоги в квартирі АДРЕСА_1 встановлено, що між другим та першими поверхами (під квартирою № 6) проходять наступні комунікації: каналізаційний стояк під приміщенням туалету, система опалення під кухнею, стояк водопостачання під приміщенням туалету, вентиляційний канал під кухнею. Встановити наявність інших мереж в конструкціях перекриття та їх систему прокладання не вбачається можливим, оскільки  проектну документацію на АДРЕСА_1 не отримано.

3. Встановити наявність пошкоджень зазначених в п. 2 комунікацій та чи могли вони призвести до залиття не вбачається можливим з наступних причин: елементи мереж носять прихований характер (закриті конструкціями підлоги та перекриття), що не дозволяє провести їх обстеження та встановити технічний стан; проектну документацію на будинок по АДРЕСА_1, яка б дозволила встановити схему прокладання мереж в перекритті, не отримано.

Аналізуючи даний висновок експертного дослідження, суд приходить до висновку, що він не доводить відсутність вини відповідача, адже не дає відповіді на питання про наявність в його квартирі пошкоджень комунікацій та чи могли вони призвести до залиття. Як повідомила суду представник КП «Залізничне», проектна документація на будинок по АДРЕСА_1, яка б дозволила встановити схему прокладання мереж в перекритті, відсутня, а інші елементи мереж носять прихований характер, що не дозволяє провести їх обстеження.

Що стосується відсутності пошкоджень та протікань сантехнічного обладнання в квартирі відповідача, то даний факт був встановлений під час проведення обстеження, тобто 23.03.2011, тоді як вбачається з актів КП «Залізничне»залиття відбувалося у жовтні – листопаді 2010 року.

Крім того, у висновку зазначено, що обстеження об’єкта дослідження відбулося в присутності сторін, тоді як позивачі та представник КП «Залізничне»повідомили, що не були присутні під час проведення експертизи та не були про неї повідомлені.

Отже, показаннями позивачів, третіх осіб та матеріалами справи встановлено, що залиття квартири позивачів відбулося з вини відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як вбачається з локального кошторису № 2-1-1 на будівельні роботи, відомості ресурсів до локального кошторису та на договірної ціни на ремонт квартири, вартість відновлювального ремонту квартири позивачів складатиме 13 557,60 грн. (а.с. 10-16).

Оскільки шкода була завдана усім співвласникам квартири АДРЕСА_1, а до суду звернулося лише двоє, суд вважає за необхідне відшкодувати завдану шкоду відповідно до їх частки у праві спільної власності.

Отже, розмір шкоди, завданої ОСОБА_2 становить:

13 557,60 грн. х 35/100 (частка у праві спільної власності) : 4 (кількість співвласників) = 1 186,29 грн.

Розмір шкоди, завданої ОСОБА_1 складає:

13 557,60 грн. х 65/100 (частка у праві спільної власності) : 3 (кількість співвласників) = 2 937,48 грн.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню судові витрати в розмірі по 25,50 грн. судового збору та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Крім того, позивачі просять стягнути з відповідача 400 грн. судових витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право на правовому допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

З квитанції № 0024708 від 08.12.2010 вбачається, що позивачі сплатили СПД Борух 400 грн. за надання консультації та складання позовної заяви.

Однак, позивачами не надано доказів того, чи надавалася їм правова допомога адвокатом або фахівцем у галузі права, чи має він право за законом на надання правової допомоги та чи надавав таку допомогу як адвокат, фахівець у галузі права.

З огляду на викладене, підстави для стягнення витрат на правову допомогу відсутні.

Керуючись ст. 23, 1166 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 12, 57-60, 84, 88, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, 2 937 гривень 48 копійок, судовий збір у сумі 25 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, 1 186 гривень 29 копійок, судовий збір у сумі 25 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження –після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: