Справа № 2-3428/11

Категорія  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03 серпня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Ільєва Т.  Г. ,

при секретарі –                    Сливка А.Ю., Хлуд А.Ю.,

за участю

представника позивача:               ОСОБА_2

представника третьої особи:        Морміль М.П.   ,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта», третя особа: Міністерство внутрішніх справ України про стягнення страхової суми, -   

В С Т А Н О В И В :

  Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення страхової суми.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що він проходив службу в органах внутрішніх справ України з 01 вересня 1980 року по 21.03.2005 року. Наказом МВС України №162 о/с від 21.03.2005 року він звільнений у відставку з посади заступника начальника Відділу організації дізнання – начальника організаційно-зонального сектору МВС України через хворобу. Під час проходження служби, брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.  МСЕК визнала його інвалідом 3-ої групи. Причиною інвалідності визнано захворювання пов’язане з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» та п.2 «а» Положення про порядок та умови державного обов’язкового особистого страхування осіб рядового та начальницького складу органів та підрозділів внутрішніх справ України, йому повинні виплатити одноразову страхову суму, оскільки отримав захворювання та 3-тю групу інвалідності, у зв’язку  з виконанням службових обов’язків. Його грошове утримання за останньою посадою перед звільненням складало: посадовий оклад – 210 грн., оклад за спеціальне звання – 135 грн., 40% надбавка за вислугу років – 138 грн., 100% надбавка – 483 грн., 50 % надбавка за особливі умови служби – 172, 50 грн., 50 % надбавка від суми пенсії – 1 138,98 грн., стаж від пенсії – 2 049,73 грн., 33,3% премії – 1 440,96 грн.,всього: 5 768,17 грн. Розмір загальної страхової суми, яка повинна бути виплачена складає 207 654,12 грн. Але, при звільненні з органів внутрішніх справ та отриманні інвалідності, МВС України надало довідку в НАСК «Оранта» на його грошове утримання, в якій було зазначено відомості, що грошове утримання позивача складало 966,00 грн., відповідно до якої останній отримав від ВАТ НАСК «Оранта» страхову суму, яка становила 34 776,00 грн. В подальшому, а саме 08.01.2008 року він звернувся до відповідача з листом про виплату різниці недоотриманої страхової суми, відповідно до довідки МВС України від 05 грудня 2008 року №15/4-1990, згідно якої його грошове утримання за останньою посадою перед звільненням становило 5 768,17 грн. Листом від 13.03.2009 року №814 НАСК «Оранта» відмовила у виплаті недоотриманої суми страхового відшкодування, посилаючись на те, що строк дії договору державного обов’язкового страхування осіб начальницького та вільнонайманого складу органів внутрішніх справ України укладеного між МВС України та НАСК «Оранта» (на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України №59 від 26.06.91 р.) закінчився 31.12.2006 р. та на Постанову Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 року «Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, смерті або інвалідності працівника міліції», якою встановлено обов’язок Міністерства внутрішніх справ України завершити виплату страхової суми та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, що повинні бути нараховані до 01 січня 2007 року. Позивач вважає, що ВАТ НАСК «Оранта» недоплатила йому 172 878,12 грн. страхової суми та просить стягнути на його користь зазначену суму.    

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з викладених в позовній заяві підстав, просив їх задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України 01 вересня 1980 року по 21.03.2005 року.

Наказом МВС України №162 о/с від 21.03.2005 року він звільнений у відставку з посади заступника начальника Відділу організації дізнання – начальника організаційно-зонального сектору МВС України через хворобу (а.с.23).

Під час проходження служби, брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. МСЕК визнала його інвалідом 3-ої групи (а.с.89-90). Причиною інвалідності визнано захворювання, пов’язане з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Відповідно до ч.2 положення «Про порядок і умови державного обов’язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького, та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №59 від 29 червня 1991 року «Про порядок і умови державного обов’язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та   вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки», яка діяла до 12.05.2007 року, тобто була діючою на момент звільнення  зі служби позивача та встановлення йому інвалідності – страховик виплачує страхові суми: у разі встановлення застрахованому інвалідності, що настала у період служби (роботи), але не пізніше як через три місяці після звільнення  зі служби (роботи) чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце при виконанні службових обов’язків: інвалідові ІІІ групи – в розмірі трирічного грошового утримання.

Виплата страхових сум здійснюється з розрахунку грошового утримання, передбаченого чинним законодавством за останньою посадою на день виплати страхової суми.

Слід зазначити, що під час оформлення документів у 2005 році для виплати страхової суми, позивач долучив до заяви довідку про місячне грошове утримання в розмірі 996,00 грн., на підставі якої ВАТ НАСК «Оранта» і здійснила виплату страхової суми в розмірі 34 776,00 грн., зазначену довідку він не оскаржував в судовому порядку.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку,що позивач має право на страхове відшкодування, однак для реалізації вказаного права має діяти у спосіб встановлений законом, а саме в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 року «Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, смерті або інвалідності працівника міліції», якою встановлено обов’язок Міністерства внутрішніх справ України завершити виплату страхової суми та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, що повинні бути нараховані до 01 січня 2007 року.

Крім того, п.3 цієї постанови Міністерству внутрішніх справ України доручено завершити виплату страхової суми та одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, що повинні бути нараховані до 01 січня 2007 року.

Оскільки позивачу страхова сума в повному обсязі до 01.01.2007 року не виплачена, суд у відповідності до вимог зазначеної постанови вважає, що завершувати виплату страхової суми має МВС України та орган в якому проходив службу позивач в порядку визначеному зазначеною постановою Кабінету Міністрів України.

У відповідності до п.5 порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12 травня 2007 року позивач був зобов’язаний подати до органу внутрішніх справ за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком;  довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства,організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.

Для виплати грошової допомоги обов’язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про проведену або не проведену раніше виплату.

Відповідно до позовної заяви та документів долучених до неї, позивач з проханням виплатити страхове відшкодування за місцем проходження служби не звертався.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи в суді, заява позивача про виплату страхового відшкодування за місцем проходження служби позивачем подана не була, і рішення про виплату чи відмову у виплаті не приймалося.  

Пунктом 7 вищезазначеного положення передбачено, що МВС України приймає рішення про призначення виплати на підставі подання органу в якому проходив службу позивач, яке приймається  семиденний строк з дня реєстрації документів від заявника.

Однак, представник позивача в судовому засіданні відмовився від позову до МВС України, просив стягнути недоотримане страхове відшкодування з  ВАТ НАСК «Оранта».   

Розглядаючи справу в межах позовних вимог, суд приходить до висновку, що позивач, просячи суд стягнути з  ВАТ НАСК «Оранта» суму недоплаченого страхового відшкодування, фактично просить суд, змінити встановлений зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України порядок виплати страхового відшкодування.

Приймаючи до уваги, що на час розгляду справи подання про виплату страхового відшкодування органом, в якому проходив службу позивач, до МВС України не вносилось, МВС України не приймало рішення про виплату чи не виплату страхового відшкодування позивачу, суд приходить до висновку, що підстав для стягання з відповідача зазначеної позивачем недоплаченої страхової суми не призначеної МВС України немає.

Питання про стягнення страхового відшкодування на користь позивача, суд буде мати змогу розглянути лише після відмови МВС України та органу, в якому проходив службу позивач, у виплаті страхового відшкодування, або його виплаті у розмірі, який не буде задовольняти позивача.

На підставі викладеного,  керуючись постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 року «Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, смерті або інвалідності працівника міліції», ст.ст.209, 212-215,226 ЦПК України,-        

В И Р І Ш И В :

      В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта», третя особа: Міністерство внутрішніх справ України про стягнення страхової суми - відмовити.     

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                          Т. Г. Ільєва