Справа № 2-3136/11

  РІШЕННЯ  

іменем України

 28.04.2011

Деснянський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді           Бабко В.В.

при секретарі                                   Ткаченко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ГАРАЗД ФІНАНСИ» про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати за ним право власності на квартиру № 28, загальною площею 47,40кв.м., житловою площею 20,70кв.м., яка розташована в буд. АДРЕСА_1, зобов'язати передати йому за актом прийняття-передачі зазначену квартиру, технічний паспорт на квартиру, а також паспорти, сертифікати, гарантійні документи на обладнання, встановлене в даній квартирі.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 31 березня 2006року уклав договір №80-С про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» житлового будинку №3,  житлового масиву Вигурівщина – Троєщина у Деснянському районі м. Києва, сплатив кошти в повному обсязі з метою отримання у власність об'єкту інвестування. Будинок був введений в експлуатацію, однак відповідно до умов договору відповідач забудовник відмовляється передати об'єкт інвестування по акту прийому - передачі, що унеможливлює оформлення права власності в установленому законом порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, до суду надано заяву про визнання позовних вимог.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

27 травня 2005 року між ТОВ «Соцінвестбуд» та ТОВ «ГАРАЗД ФІНАНСИ» було укладено генеральний договір щодо організації спорудження об’єкту будівництва з використанням отримання в управління Управителем коштів, відповідно до умов якого на замовлення ТОВ «ГАРАЗД ФІНАНСИ», яке є Управителем, ТОВ «Соцінвестбуд», яке є Забудовником зобов’язалось збудувати об’єкт будівництва, ввести його в експлуатацію та передати установникам Фонду фінансування будівництвом у встановлені договором строки та на умовах, визначених законодавством та Правилами Фонду фінансування будівництвом.

31 березня 2006року між Позивачем та ТОВ «ГАРАЗД ФІНАНСИ» було укладено договір № 80-С про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» житлового будинку №3 у  житлового масиву Вигурівщина – Троєщина у Деснянському районі м. Києва, метою передачі позивачем грошових коштів у довірче управління відповідача є отримання у власність об’єкта інвестування.

Характеристика об'єкту, що будується, визначалась в Додатку №1 до Договору №80-С, ним виступає однокімнатна квартира №38 на 6 поверсі, загальною площею 48,39кв.м., яка розташована в об’єкті будівництва - житловому будинку АДРЕСА_2.

Згідно Розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 04 березня 2008 року № 265 «Про присвоєння поштової адреси незавершеним будівництвом житловим будинкам» було вирішено присвоїти об'єкту будівництва - житловому будинку АДРЕСА_2 наступну поштову адресу: АДРЕСА_1.

Об'єкт будівництва, тобто буд. АДРЕСА_1 був введений в експлуатацію 11 січня 2010року.

27 грудня 2010року позивачу було видано довідку, де зазначено, що позивач вніс до ФФБ кошти у розмірі 287 311, 70грн., що становить 100 відсотків фінансування фактичної загальної площі Об’єкту інвестування по Договору №80-С, чим виконав в повному обсязі свої зобов’язання перед відповідачем, та була наведена остаточна характеристика об’єкту інвестування, яким є квартира №38, загальною площею 47,40кв.м., житловою площею 20,70кв.м., яка розташована в буд. АДРЕСА_1.

Дана довідка підтверджує право інвестора на отримання у власність Об’єкту інвестування та є підставою для підписання акту прийому-передачі об’єкта інвестування та оформлення правовстановлюючих документів.

Згідно п. 6.7. договору №80-С Забудовник не пізніше шести місяців з дня введення  об’єкта будівництва в експлуатацію передає Об’єкт інвестування Довірителю.

Оскільки об'єкт будівництва був введений в експлуатацію 11 січня 2010року, тобто термін шести місяців сплинув 11 червня 2010року.

До сьогоднішнього дня об'єкт будівництва позивачу не переданий, а також відповідач не робить жодних дій по сприянню в оформленні права власності на нього без будь яких причин та пояснень, чим грубо порушує свої обов'язки та права позивача на отримання Об'єкта інвестування у власність.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена особою), набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Створення Об'єкта інвестування здійснювалося відповідачем, але відповідно до Договору № 80-С, право власності на Об'єкт інвестування набувається позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Статтею 2 Закону встановлено, що інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Відповідно до ст. 5 вищевказаного Закону інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Статтею 7 цього Закону встановлено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції па території України, відповідно до законодавчих актів України.

Статтею 9 Закону передбачено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-який інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, згідно із ст. 18 Закону, чинні на весь строк дії цих договорів і у разі, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

Стаття 19 Закону визначає, що захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих та створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, в тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності.

Законом України "Про інвестиційну діяльність" не передбачено механізму передачі майнових прав інвестору на об'єкти інвестицій. Разом з тим, ч. 7 ст. 8 ЦПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).

Подібні за змістом відносини врегульовано Законом України "'Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Згідно із ст. 9 вищевказаного Закону управитель укладає із забудовником договір, за яким замовляє забудовнику збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об'єкта інвестування установникам цього фонду та на умовах, визначених цим Законом та Правилами фонду.

Відповідно до ст. 10 Закону в договорі має бути передбачене зобов'язання забудовника уступити управителю майнові права на нерухомість, яка є. об'єктом будівництва, у разі виникнення обумовленого цим договором ризику невиконання забудовником своїх зобов'язань перед управителем. За кожним об'єктом будівництва забудовник та управитель укладають, зокрема, договір уступки майнових прав на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, з відкладними умовами.

Система функціонування Фонду фінансування будівництва передбачає, згідно із ст. 13 Закону, зокрема, передачу управителем довірителям, які повністю проінвестували закріплені за ними об'єкти інвестування, майнових прав на ці об'єкти інвестування за договором про уступку майнових прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних справ та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір - це домовленість щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов’язків. Предметом договору є зобов'язання, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 12 ЦК України, особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 177 ЦК України передбачено, що об'єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Стаття 178 ЦК України встановлює, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку право наступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майнові права є неспоживною річчю, майнові права визнаються речовими правами.

Майновим правом, згідно із ст. 49 Закону України "Про заставу", є право вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, як належних йому на момент укладення договору, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Визначення поняття "майнові права" міститься також в ст. З Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", відповідно до якого майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, в тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Отже, право на отримання Об'єкту будівництва та оформлення його у власність, є майновим правом позивача і може вільно передаватись іншим особам.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших
вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Предметом договорів інвестування є зобов’язання однієї сторони – інвестора внести грошові кошти, а другої – за рахунок внесених інвестицій передати конкретну кількість квартир.

Предметом договірного зобовязання за цими договорами є вчинення конкретних дій сторін зі сплати грошових коштів та передавання майна. Матеріальними об’єктами договірних зобовязань є наприкінці майно і гроші, що їх сторонами мають передати одна одній, саме вони є предметом виконання за договорами, з урахуванням інтересу кожної із сторін та відповідної мети цих договорів.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач позов визнав і таке визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи конституційні права громадян на житло та їх право на інвестування грошових коштів в будівництво.

Згідно з вимогами ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 11, 12, 16, 177, 178, 190, 328, 525, 526, 876 ЦК України, Законом України “Про інвестиційну діяльність”, Законом України “Про планування і забудову територій”, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Законом України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, суд,  –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ГАРАЗД ФІНАНСИ» про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна та зобов’язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру № 38, загальною площею 47,40кв.м., житловою площею 20,70кв.м., яка розташована в будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язати ТОВ «ГАРАЗД ФІНАНСИ» передати ОСОБА_1 паспорти, сертифікати, гарантійні документи на обладнання, встановлене в квартирі № 38, загальною площею 47,40кв.м., житловою площею 20,70кв.м., яка розташована в будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ТОВ «ГАРАЗД ФІНАНСИ» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700грн. та інформаційно–технічного забезпечення судового процесу в сумі 120грн.

         Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.

      Суддя