Справа № 2-3283/11

  РІШЕННЯ  

іменем України

 14.07.2011

Деснянський райсуд м. Києва  в складі:

головуючого -                 судді Смирнової Є.П.,

при секретарі                   Білоус О.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Києві

справу за позовом

                                                                            ОСОБА_1 до

                                                                            ОСОБА_2, -

                                                                            про стягнення боргу за договором

                                                                            позики, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,  в якому просить стягнути з відповідача борг в сумі 4.752.500 грн.

При цьому позивач вказує на те, що він 8 разів позичав гроші своєму брату ОСОБА_2 для різних потреб, а саме: 01.11.2003 року між ним та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів в розмірі 325.000 грн. для придбання останнім квартири в районі забудови Позняки-8 в м. Києві; 28.09.2004 року – на суму 315.000 грн. для придбання квартири АДРЕСА_1; 14.10.2005 року – на суму 400.000 грн.  для проведення ремонтних робіт; 06.05.2006 року -  в розмірі 300.000 грн. для придбання автомобіля; 01.11.2007 року – в розмірі 500.000 грн.; 01.12.2007 року – на суму 1.032.000 грн. для придбання земельної ділянки; 05.12.2007 року – в розмірі 1.000.000 грн. для інвестування у будівництво індивідуального житлового будинку, а також 17.05.2008 року – в розмірі 880.500 грн. для придбання квартири АДРЕСА_2. Про отримання коштів відповідачем власноручно були написані відповідні розписки.  Крім того, в усіх договорах позики було обумовлено, що строк повернення грошових коштів визначається не конкретною датою, а протягом 3-х місяців з моменту пред’явлення ним письмової вимоги відповідачу.

Як зазначає ОСОБА_1, у грудні 2010 року йому знадобилися гроші і він звернувся до ОСОБА_2 з листом, у якому просив протягом 3-х місяців повернути йому грошові кошти за договорами позики в загальній сумі 4.752.500 грн. Однак, відповідач повідомив його, що не може повернути позичені гроші.

Посилаючись на викладені обставини, та прострочення відповідачем зобов’язань за договорами позики на загальну суму 4.752.500 грн., позивач просить задовольнити його вимоги

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав. При цьому пояснив, що дійсно взяв у позивач у борг грошові кошти, які на даний час не повернув через скрутне матеріальне становище.

           Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України  по договору позики одна сторона передає  у власність другій стороні  гроші  або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей  чи рівну кількість речей того ж виду і якості.

          Договір позики є укладеним з моменту передачі  грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом,  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  було укладено наступні договори позики грошових коштів: 01.11.2003 року – на суму 325.000 грн. для придбання останнім квартири в районі забудови Позняки-8 в м. Києві (а.с. 7); 28.09.2004 року – на суму 315.000 грн. для придбання квартири АДРЕСА_1; 14.10.2005 року – на суму 400.000 грн.  для проведення ремонтних робіт; 06.05.2006 року -  на суму 300.000 грн. для придбання автомобіля; 01.11.2007 року – на суму 500.000 грн.; 01.12.2007 року – на суму 1.032.000 грн. для придбання земельної ділянки; 05.12.2007 року – на суму 1.000.000 грн. для інвестування у будівництво індивідуального житлового будинку, а також 17.05.2008 року – на суму 880.500 грн. для придбання квартири АДРЕСА_2, всього – в розмірі 4.752.500 грн. (а.с. 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14).

При цьому, факт передачі вказаних грошових коштів підтверджується відповідними розписками ОСОБА_2 про отримання грошей ( а.с. 15,16,17,18,19,20,21,22).

Відповідно до п. 1 зазначених Договорів позики, ОСОБА_2 зобов’язався повернути позивачу грошові кошти на його вимогу в строк протягом 3-х місяців з моменту пред’явлення письмової вимоги.

Як стверджує позивач ОСОБА_1, відповідач згідно умов, обумовлених в Договорах позики, гроші йому не повернув. Проти вказаних обставин не заперечує і сам відповідач ОСОБА_2, посилаючись на неможливість своєчасного повернення грошей через скрутне матеріальне становище.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючі викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 свої зобов’язання за договором позики належним чином не виконує, на вимогу позивача гроші йому  до теперішнього часу не повернув, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 борг в сумі 4.752.500 грн.

Керуючись ст.ст. 4,10,57-60, 88,213,214, 218 ЦПК України, ст.ст. 526,623,625, 1046 – 1050  ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг  на загальну суму 4.752.500 грн.

           Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва  через Деснянський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

          Суддя: