Справа № 2-3549/11

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ  

іменем України

 16.06.2011

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді          - Сенюти В.О.

при секретарі                    - Бузовері А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

          В квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Мотивуючи свої вимоги тим, що 15.01.1993 року між сторонами було укладено шлюбу. Дітей від шлюбу не мають. З 1998 року із відповідачкою не проживає, оскільки остання виїхала за кордон, до Греції разом із власними батьками. У зв’язку із чим позивач і звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу.

          В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

          Відповідачка в судове засідання не з’явилася про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

          Оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, а відповідачка належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

          Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

          В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 15 січня 1993 року у відділі РАГС Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва, актовий запис № 50.

          Від шлюбу дітей не мають.

          Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд зясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

          Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

          Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони однією сімєю не проживають, спільне господарство не ведуть, мають різні інтереси та погляди, втратили почуття любові та поваги один до одного, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, тому шлюб повинен бути розірваний.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1  – задовольнити.

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 15 січня 1993 року у відділі РАГС Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва, актовий запис № 50 - розірвати.

З ОСОБА_1 на користь держави при оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути 17 грн., ОСОБА_2 від сплати судового збору звільнити.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.