Справа № 2-1957/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

іменем України

 04.05.2011

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого -                                  судді  Смирнової Є.П.,

при секретарях                                 Білоус О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві

справу за позовом

ОСОБА_1 до

Київської міської ради,

3-ті особи: Головне управління юстиції у и. Києві,

Житлово-будівельний кооператив «Октава -3», -

про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В :

             ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просить визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, як частку у спільному майні подружжя, а також право власності на ? частину вказаної квартири в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3, тобто, визнати за нею право власності на все вищевказане житлове приміщення.

При цьому позивачка вказує на те, що з 17.03.1983 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 Так як її чоловік був членом ЖБК «Октава-3», під час перебування шлюбі,  ними в повному обсязі був сплачений пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1, але свідоцтва про право власності не отримано.

Як зазначає ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року її чоловік помер. Після його смерті вона звернулася до 15-ї Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Там була заведена спадкова справа, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначену квартиру через відсутність правовстановлюючих документів.

Позивачка вважає, що оскільки спірна квартира була виплачена нею та покійним чоловіком під час шлюбу, то відповідно до ст. 60 СК України, вона має право на ? частину зазначеного житлового приміщення, як частку у спільному майні подружжя.

Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що відповідно до ст. 1261 ЦК України вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка, тому просить  визнати за нею право власності на ? частину даної квартири в порядку спадкування за законом.

Посилаючись на викладені обставини, позивачка просить задовольнити її вимоги та визнати за нею право власності на всю квартиру АДРЕСА_1.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з’явився, просить розглядати справу у його відсутність та зазначає, що так як Київрада не зверталася в порядку ст. 1277 ЦК України із заявою до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини, що є предметом судової тяганини, а відтак не порушувала прав позивачки за даним позовом ( а.с. 56-58).

Представники третіх осіб – Головного управління юстиції у м. Києві та ЖБК  «Октава-3» в судове засідання також не з’явилися, просять слухати справу у їх відсутність, проти позову ОСОБА_1 не заперечують (а.с. 29-30, 43).

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача та третіх осіб на підставі наявних у справі доказів.

          Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

          Як  встановлено в судовому засіданні, з 17.03.1983 року позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 від даного шлюбу вони мають доньку ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 10, 47,48).

          ІНФОРМАЦІЯ_3 року чоловік позивачки ОСОБА_3 помер ( а.с. 11).

Під час шлюбу, ОСОБА_3, як члену ЖБК «Октава-3» було надано квартиру АДРЕСА_1. Пайовий внесок за вказану квартиру був сплачений  у 1992 року в повному обсязі ( а.с. 12).

            Проте, як вбачається з відповіді Київського міського БТІ від 30.07.2010 р. № 30453 (И-2010), станом на 27.07.2010 року квартира АДРЕСА_1, . АДРЕСА_2  на праві власності не зареєстрована (а.с. 14).

           На теперішній час на спірній житловій площі зареєстровані чотири особи: позивачка, її син ОСОБА_5,  донька ОСОБА_4, а також малолітня онук ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13).

            Відповідно до вимог ст.ст. 60,63 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вони також мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

             Як встановлено судом, спірне майно  - кооперативна квартира АДРЕСА_1  є  трикімнатною, пайові внески за квартиру були сплачені під час спільного життя позивачки та її чоловіка ОСОБА_3

При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що спірна квартира була отримана  покійним чоловіком позивачки під час шлюбу, пайові внески за неї сплачені за спільні кошти подружжя, тому вона є їх спільною власністю, тому вважає вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на ? частину спірної квартири, як частку у спільному майні подружжя  обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивачки про визнання за нею права власності на ? частину спірної квартири в порядку спадкування за законом, то суд дійшов до наступного.

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця,у тому числі  зачаті за життя спадкодавця на народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що спадкоємцями за законом померлого ОСОБА_3 є його дружина – позивачка ОСОБА_1 та донька ОСОБА_4

Кожен з них, як спадкоємець за законом, має право на рівну частку у спадщині.

Спадковим майном померлого ОСОБА_3 є квартира АДРЕСА_1, пайові внески за яку були сплачені подружжям піж час перебування у шлюбу в 1992 році.

Таким чином, відповідно до вимог ст.ст. 1261, 1267 ЦК України, і позивачка і їх з спадкодавцем спільна донька мають право в порядку спадкування, кожен, на ? частину вказаної квартири, що належала ОСОБА_3.

Позивачка вважає, що вона має право на ??  частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що вона є спадкоємцем першої черги, а інший спадкоємець – її донька ОСОБА_4  відмовилася від прийняття  спадкового майна після смерті батька на її – позивачки) користь.

Враховуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає  доводи позивачки обґрунтованими, та такими, що також підлягають задоволенню.

При таких обставинах, визнаючи за позивачкою ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 як спільного майна подружжя, а також на  ? частину спірної квартири у порядку спадкування за законом, після смерті її чоловіка ОСОБА_3, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 року, суд прийшов до висновку про необхідність визнання за позивачкою права власності на всю вищезазначену квартиру.

 На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

             Керуючись ст.ст.4,10,57-60,213,214,218 ЦПК України, ст.ст.365 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

           Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, як частку у спільному майні подружжя, а також право власності на ? частину вказаної квартири в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3, тобто, визнати за ОСОБА_1 право власності на всю квартиру АДРЕСА_1.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: