Справа № 2-2258/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

іменем України

 21.04.2011

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

Головуючого - судді                              Смирнової Є.П.

при секретарі                                          Білоус О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві

цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до

ОСОБА_2,

яка діє в своїх інтересах та інтересах

неповнолітніх:

ОСОБА_3,

ОСОБА_4, -

про визнання осіб такими, що втратили

право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, який в-подальшому уточнив, просить визнати відповідачку, разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

При цьому позивач вказує на те, що ОСОБА_2 є родичкою його невістки ОСОБА_5  У 2006 році на прохання відповідачки він зареєстрував її разом з дітьми в квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві, однак вже 4 роки вони не проживають у вказаному житловому приміщенні. Де на даний час перебуває відповідачка з дітьми йому невідомо, перешкод в користуванні квартирою він їм не створює.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що в квартирі не має особистих речей відповідачки та її дітей, квартирою вони не цікавляться, ОСОБА_2 не несе витрат по  утриманню житла,  позивач  вважає, що відповідачка разом з дітьми понад один рік не проживає в спірній квартирі без поважних причин, тому просить задовольнити його вимоги.

В судове засідання позивач не з’явився, в своїй телеграмі від 20.04.2011 року  просить розглядати справу у його відсутність ( а.с.  44).

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася. За останнім відомим місцем проживання – в АДРЕСА_1 в м.Києві, - не проживає, про розгляд справи повідомлялася належним чином. Тому, суд ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд  дійшов до наступного.

          Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником  квартири АДРЕСА_1 в м. Києві, що підтверджується договором купівлі-продажу від 14.05.2005 року та реєстраційним посвідченням КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації  та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» за  № 013476 від 23.05.2005 року (а.с. 7, 8).

На теперішній час у вказаній квартирі зареєстровано 7 осіб: позивач ОСОБА_1 та шість наймачів, в томі числі відповідачка ОСОБА_2 та її двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 9).

          Позивач стверджує, що відповідачка разом з дітьми  вже 4 роки не проживає в його квартирі, нею не цікавиться, не несе витрат по її утриманню, перешкод в проживанні він їй з дітьми не створював, тому позивач вважає, що відповідачка та її доньки без поважних причин більше року не проживають в кв. АДРЕСА_1 в м.Києві,  в зв’язку з чим втратили право користування нею.          

           Суд вважає, що вказані доводи  позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, згідно ст. 405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено  домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 та її неповнолітні доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 понад року не проживають в квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві. Відповідачка квартирою не цікавиться, не оплачує витрати по її утриманню.

          Факт не проживання відповідачки з дітьми  в квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві понад року підтверджується актами ЖЕК № 303 про непроживання ОСОБА_2 разом  зі своїми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за місцем реєстрації від 10.09.2010 року, 08.12.2010 року та 04.02.2011 року, довідками ЖЕК № 303 та рапортом дільничного Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10.03.2011 року, про те, що ОСОБА_2 з заявами щодо перешкод в проживанні на житловій площі та з будь-якими іншими заявами до ЖЕК та органів міліції не зверталася (а.с. 10, 11, 12).

Крім того, факт непроживання відповідачки з дітьми в квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві підтверджується повідомленням Центральної районної поліклініки Деснянського району м. Києва про те, що ОСОБА_2 не зверталася за місцем своєї реєстрації за медичною допомогою, а також повідомленням Дитячої поліклініки № 2 Деснянського району м. Києва про те, що діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,   за період з 2005-2010 років та І квартал 2010 року у вказаній установі не спостерігалися та на обліку не перебували (а.с. 19, 42).

           Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку, що відповідачка ОСОБА_2, разом з неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4, без поважних причин понад один рік не проживає в квартирі АДРЕСА_1 в м.Києві, з цього часу нею не цікавиться, не несе витрати по її утриманню, перешкод в проживанні позивач їм не створював, тому  вони втратили право користування вказаним жилим приміщенням.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,10,57-60,213,214, 218, 224 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, суд, -          

В И Р І Ш И В :

          Позов    задовольнити.

           Визнати ОСОБА_2, разом з неповнолітніми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування жилим приміщенням  в  квартирі АДРЕСА_1.

           Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

          Суддя: