Справа № 1-505/11

Вирок

іменем України

 10.06.2011

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого – судді Панасюка О.Г.  

при секретарі             Мальцевій В.О.

за участю прокурора Кенюка А.В.

захисника                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:

– 17 жовтня 1996 року Ватутінским районним судом м. Києва за частиною другою статті 141, частиною третьою статті 140, статтею 42 КК України (в редакції 1960 року)  до 4 років позбавлення волі;

– 29 серпня 2000 року Ватутінским районним судом м. Києва за частиною третьою статті 140, статтею 17, частиною третьою статті 140, статтею 42 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі;

– 04 лютого 2005 року Деснянським районним судом м. Києва за частиною другою статті 309, статтями 71 42 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

– 25 березня 2008 року Шевченківським районним судом м. Києва за частиною третьою статті 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений постановою місцевого суду Білоцерківського району в Київській області від 15 грудня 2010 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 28 днів, –          

у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України,  

Встановив:

Підсудний ОСОБА_2 будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 25 березня 2008 року Шевченківським районним судом м. Києва за частиною третьою статті 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, скоїв злочин за наступних обставин.

14 березня 2011 року о 2 годині підсудний ОСОБА_2, перебуваючи по вул. Лисківській, 22 в м. Києві та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зняття скла лівих задніх дверей, із салону з автомобіля «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1, таємно повторно викрав майно, яке належало ОСОБА_3, а саме: автомобільне скло «Toyota М213А5243000033», вартістю 800 гривень, автомагнітолу «JVC KD DV 4405», вартістю 950 гривень, ящик «Теіегг» з інструментом: паяльник, переноска, два саморізи, викрутки (4 шт.), піна монтажна «Макрофлекс», герметик «Кріон», замазка для паркета, плоскогубці (3 шт.), моторне мастило «Титан Супер», буксирувальний трос, кола для болгарки (2 шт.), наждачний папір, антигель для дизельного пального, молоток ВД-40, ключі (дві зв'язки), які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, та два ящика з металевими кронштейнами, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 1750 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

У судовому засіданні підсудний винним себе у вчиненні злочину за вказаних обставин визнав повністю, фактичні обставини справи, вартість викраденого майна, кваліфікацію злочину, доведеність вини не оспорював, щиро розкаявся та підтвердив, що він дійсно 14 березня 2011 року о 2 годині, знаходячись по вул. Лисківській, 22 в м. Києві, знявши скло лівих задніх дверей із салону автомобіля «Toyota», таємно викрав майно: а саме автомобільне скло «Toyota», автомагнітолу «JVC», ящик з інструментом, ключі, два ящики з металевими кронштейнами, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. З викраденими речами він поїхав до місця проживання, а 17 березня 2011 року на ринку «Фестивальний» його затримали працівники міліції.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведеною повністю і кваліфікує його дії за частиною другою статті 185 КК України, як повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку).  

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд враховує дані про особу підсудного, який є судимим, звільнився умовно-достроково від відбування покарання у 2010 році, не працює, перебуває у лікарів психіатра у лікаря нарколога не перебуває, характеризується позитивно за місцем проживання та за місцем відбуття попереднього покарання.

Обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочину.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини другої статті 185 КК України, і таке покарання є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.  

Оскільки підсудний скоїв злочин, за який засуджуються, в період умовно-дострокового звільнення від покарання, то суд відповідно до вимог статті 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком, вважає необхідним частково приєднати підсуднім невідбуте покарання за попереднім вирокам.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до статті 81 КПК України (а.с. 27-28).

Керуючись статтями 321, 323, 324 КПК України, суд, -  

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого частиною другою статті 185 КК України, і призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.

Відповідно до вимог статті 71 КК України приєднати до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2008 року і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання вираховувати з часу затримання з 18 березня 2011 року.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком чинності залишити без змін – тримання під вартою в Київському СІЗО.  

Речові докази:

– автомобільне скло з надписом «Тойота М213 А 52 43000033», ящик «Теіеrr», з інструментами: паяльник, переноска, саморізи (2 шт.), викрутки (4 шт.), піна монтажна «Макрофлекс», герметик «Кріон», замазка для паркета, плоскогубці (3 шт.), моторне мастило «Титан Супер», буксирувальний трос, кола для болгарки (2 шт.), наждачний папір, антигель для дизельного пального, молоток, ВД-40, металеві кріплення (100 шт.), автомагнітола «JVC KD DV4405», що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, залишити йому за належністю;

– товарний чек від 17 квітня 2010 року та інструкцію з експлуатації автомагнітоли «JVC KD DV 4405», товарний чек на придбання автомобільного скла від 15 березня 2011 року  – залишити при справі.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в м. Києві судові витрати в розмірі 683 грн. 80 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в цей самий строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий: