Справа № 1-408/11

Вирок

іменем України

 31.05.2011

Деснянський  районний  суд  м. Києва в  складі :

головуючого  -                              судді Тарасенко Н.В.

при  секретарі  -                       Здрак Г.Л., Мелешко В.В.

з  участю   прокурора  -                      Касьяна А.О., Спіженко Н.В.

розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м. Києві  кримінальну  справу  по  обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м. Києва,  українця,  громадянина  України,  з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина 2009 року народження, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

-          05 листопада 2002 року Святошинським районним судом   м. Києва  за ст. ст. 17, 140 ч.2, 185 ч.3, 185 ч.2, 70 КК України до   3 (трьох) років позбавлення волі;

-          21 травня 2003 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за ст.ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 3 (трьох)  років  6 (шести) місяців позбавлення волі;

-          05 січня 2005 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. ст.  186 ч.2, 71  КК України до 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі; звільнився 18 грудня 2007 року на підставі постанови Березанського міського суду Київської області від 11 грудня 2007 року умовно-достроково на 11 місяців 8 днів

у   вчиненні  злочину,   передбаченого   ст.186  ч.2  КК  України,

ВСТАНОВИВ:

          Підсудний ОСОБА_1 будучи раніше судимим за скоєння грабежу, повторно скоїв відкрите викрадення чужого майна при наступних обставинах.

          17 січня 2011 року приблизно о 23 год. 15 хв. підсудний ОСОБА_1, знаходячись біля ресторану «Шинок під дубом» по пр. Броварському, 41-а в м. Києві підбіг ззаду до потерпілого ОСОБА_2 та вирвав з руки останнього шкіряну барсетку, вартістю   500 грн.,  в якій знаходились гроші в сумі 25000 грн., візитні картки в кількості 13 шт., кредитні картки «Приват Банку» на ім’я ОСОБА_2 в кількості 4 шт., ключі від автомобіля  у шкіряному чохлі, посвідчення начальника податкової інспекції Подільського району м. Києва на ім’я ОСОБА_2, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, а всього на загальну суму 25500 грн. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 не визнав себе винним в скоєнні злочину та пояснив суду, що 17 січня 2011 року він знаходився на роботі, ввечері поїхав додому, в ресторані «Шинок під дубом» ніколи не бував, злочин не вчиняв. Вказав, що на досудовому слідстві, будучи допитаним в якості підозрюваного та обвинуваченого, оговорив себе в частині визнання вини в скоєнні грабежу на прохання працівників міліції, які пообіцяли обрати йому запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Після того як йому було обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою він відмовився від своїх показань.

          Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 своє вини, його винність в скоєнні злочину підтверджується зібраними доказами по справі:

          - показами потерпілого ОСОБА_2 на досудовому слідстві (а.с. 38-42)  про те, що 17 січня 2011 року ввечері він вечеряв разом зі знайомим ОСОБА_3 в ресторані «Шинок під дубом» по пр. Броварському, 41-а в м. Києві. Приблизно о 22 год. 30 хв. його товариш поїхав, а він залишився в кафе. О 23 год. 15 хв. він вийшов з кафе і побачив на вулиці хлопця зростом приблизно 165 см., на вигляд 18-20 років, худорлявої тіло  будови. Коли він йшов до свого автомобіля, то побачив тінь молодого чоловіка, який спочатку йшов, а потім повернув наліво. Коли він повертався, то хтось ззаду вирвав у нього барсетку, вартістю 500 грн., в якій знаходились гроші в сумі 25000 грн., візитні картки в кількості 13 шт., кредитні картки «Приват Банку» на його ім’я в кількості 4 шт., ключі від автомобіля  у шкіряному чохлі, посвідчення начальника податкової інспекції Подільського району м. Києва на його ім’я, які матеріальної цінності для нього не становлять, після чого невідомий побіг в сторону лісу. Він повернувся до кафе, після чого було викликано міліцію. В подальшому йому було повернуто барсетку;

          - показами свідка ОСОБА_4 в суді про те, що ввечері 17 січня 2011 року вона знаходилась на своєму робочому місці в ресторані «Шинок під дубом» по   пр. Броварському, 41-а в м. Києві. Приблизно о 22 год. на територію ресторану зайшов чоловік одягнений в куртку з коміром, чорні спортивні штани, на голові у нього була в’язана шапка, з-під шапки було видне світле волосся, у нього було вузьке підборіддя. Так як до її повноважень відноситься зустріч гостей, то вона вийшла йому на зустріч. Чоловік запитав у неї чи продаються у них жувальні гумки, на що вона показала йому на вихід з ресторану. Через хвилин 20-30 вона побачила через вікно, як потерпілий виходив  з ресторану, потім  через кілька хвилин повернувся і повідомив, що невідомий чоловік вирвав у нього барсетку, вона викликала охорону. Потім з її слів було складено фоторобот особи, яка заходила на територію ресторану. В міліції їй показували фотографії, і по фотографії вона впізнала по чоловіка, який заходив в ресторан, це був підсудний ОСОБА_1. Впізнала вона його за рисами обличчя, по підборіддю, губам. Вона впевнена, що підсудний це саме та особа, яка заходила на територію ресторану в той вечір;

          - показами свідка ОСОБА_3 в суді про те, що 17 січня 2011 року в другій половині дня  разом з потерпілим ОСОБА_2 був на зустрічі на птахофабриці по пр. Броварському, 16 в м. Києві, після чого вони разом заїхали повечеряти в ресторан «Шинок під дубом» на станції метро «Лісова», приблизно о 22 год. він поїхав додому, ОСОБА_2 ще залишався в ресторані. Наступного дня йому від ОСОБА_2 стало відомо, що невідомий хлопець вирвав з його руки барсетку;

          - показами свідка ОСОБА_5 в суді про те, що приблизно всередині січня 2011 року він знаходився на своєму робочому місці на кухні ресторану «Шинок під дубом» по пр. Броварському в   м. Києві, приблизно о 23 год. на кухню зайшла адміністратор ОСОБА_4 та повідомила, що на вулиці біля ресторану у їх відвідувача вирвали барсетку, попросила піти  подивитись, зі слів потерпілого, хлопець, який це зробив, побіг в сторону станції метро «Лісова».  Вони разом з стажером  вийшли на вулицю, пройшлись вздовж лісосмуги, однак там нікого вже не було;

          - показами свідка ОСОБА_6 в суді про те, що 03 лютого 2011 року приблизно о 13 год. вона гуляла зі своєю собакою в парку ім. Кіото в м. Києві, в кущах знайшла чоловічу барсетку, в якій знаходилися візитні картки, 4 банківські картки «Приват Банку» на ім’я ОСОБА_2, в подальшому вона повернула барсетку власнику;

          - показами свідка ОСОБА_7 на досудовому слідстві (а.с. 59-60) про те, що він працює на посаді оперуповноваженого ВКР ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві,  21 січня 2011 року по факту грабежу, що мав місце 17 січня 2011 року по  пр. Броварському, 41-а в м. Києві, органом дізнання було порушено кримінальну справу. Під час проведення оперативно-розшукових заходів в кафе поблизу станції метро «Лісова» по вул. Кіото, 2 в м. Києві був затриманий ОСОБА_1, який зізнався в скоєнні грабежу. Він приймав участь у відтворенні обстановки та обставин події, під час якої ОСОБА_1  підтвердив покази дані ним під час допиту в якості підозрюваного, показав на місцевості де і яким чином скоїв грабіж, де на нього чекав автомобіль «Ауді» в який він сів та зник після скоєння злочину. Працівниками ВКР ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України проводились оперативно-розшукові заходи спрямовані на встановлення автомобілю «Ауді» та осіб, які були причетні з ОСОБА_1 до злочину, однак покази останнього про спільників та автомобіль не підтвердились, перевірялись камери спостереження «Арена», які встановлені на мостах по Броварському проспекту, автомобіль «Ауді» не було виявлено. Ні фізичного, ні психологічного тиску до ОСОБА_1 працівники міліції не застосовували;

          - показами свідка ОСОБА_8 на досудовому слідстві (а.с. 61-62) про те, що він працює на посаді заступника начальника ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в   м. Києві. Працівниками міліції проводились оперативно-розшукові заходи по встановленню особи, яка скоїла грабіж 17 січня 2011 року приблизно о 23 год. 15 хв. по пр. Броварському, 41-а в м. Києві. Зі слів адміністратора ресторану «Шинок під дубом» ОСОБА_4 було складено фоторобот підозрюваного. В кафе по вул. Кіото, 2 в  м. Києві був затриманий схожий за прикметами ОСОБА_1, відносно якого було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене  ст. 173 КУпАП, оскільки останній вів себе зухвало. В ході опитування ОСОБА_1 зізнався в скоєнні грабежу, ніякого тиску, ні фізичного, ні психологічного на нього працівники міліції не здійснювали. Показання ОСОБА_1 про спільників злочину та автомобіль «Ауді» під час проведення оперативно-розшукових заходів не підтвердились;

          - показами свідка ОСОБА_9 в суді про те, що він працює слідчим  СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, розслідував кримінальну справу відносно ОСОБА_1, ніякого тиску на нього не чинив, підсудний спочатку визнавав себе винним в скоєнні грабежу, потім відмовився від даних раніше показів, пояснивши, що оговорив себе, оскільки оперативні працівники пообіцяли відпустити його на підписку про невиїзд, зі скаргами на дії працівників міліції він до нього не звертався, тілесних ушкоджень у нього не було. Під час розгляду в суді подання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, останній в судовому засіданні вину визнавав, обіцяв викрити спільників;

          - протоколом огляду автостоянки по пр. Броварському, 41-а в м. Києві  від 20 січня 2011 року та фото таблицею до нього (а.с. 25-26);

          - протоколом огляду та вилучення від 03 березня 2011 року у ОСОБА_6 барсетки чорного кольору, в якій знаходились візитки, 4 банківські картки «Приват Банку» на ім’я ОСОБА_2 (а.с. 27);

          - протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання від 15 лютого 2011 року, згідно якого свідок ОСОБА_4 впізнала в ОСОБА_1 особу, яка заходила на територію ресторану «Шинок під дубом» по пр. Броварському, 41-а в м. Києві  17 січня 2011 року в період часу з 22 год. до  23 год. (а.с. 47);

          - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 06 лютого 2011 року та фототаблицею до нього (а.с. 71-74), згідно якого ОСОБА_1 на місці вчинення злочину детально розказав про обставини вчиненого ним злочину відносно потерпілого ОСОБА_2  

          Суд критично ставиться до показань підсудного ОСОБА_1 про те, що він не скоював відкритого викрадення майна належного потерпілому ОСОБА_2, на досудовому слідстві оговорив себе, оскільки працівники міліції пообіцяли відпустити його на підписку про невиїзд, та вважає явно надуманими і розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене. Зі скаргами на дії працівників міліції ОСОБА_1 не звертався, в ході відтворення обстановки і обставин події злочину ним чітко давались пояснення щодо місця і способу вчинення злочину.

          Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

          При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особистість підсудного, який раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, знову вчинив умисний тяжкий злочин, тому суд обирає ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства.

          Обставин, що пом’якшують або обтяжують  покарання підсудного, судом не встановлено.

           Враховуючи те, що ОСОБА_1 на момент скоєння злочину працював, позитивно характеризувався за місцем роботи, має на утриманні малолітнього сина   2009 року народження, вагітну цивільну дружину, з урахуванням цього суд не призначає йому тривалий термін позбавлення волі.

          Цивільний позов по справі не заявлено.

          На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст. 323,   324  КПК  України ,   суд

ЗАСУДИВ :

          ОСОБА_1  визнати  винним  у  скоєнні  злочину,  передбаченого  ч.2  ст.186  КК України  та  призначити  покарання  у  вигляді  4 (чотирьох)  років  позбавлення  волі .

          Міру  запобіжного  заходу  до  вступу  вироку  в  закону  силу ОСОБА_1 залишити без змін – утримання під вартою в Київському СІЗО.

          Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 07 лютого 2011 року, згідно протоколу затримання в порядку ст. 115 КПК України.

          Речові докази по справі: шкіряну барсетку чорного кольору, 13 візитних карток, 4 кредитні картки, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2, залишити за належністю (а.с. 30).

           На вирок  може  бути подана  апеляція  до Апеляційного суду  м. Києва   протягом  15  діб  з  моменту   його  проголошення, а засудженим в такий же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий