Справа № 1-473/11

Вирок

іменем України

 31.05.2011

Деснянський районний суд  м. Києва в складі :

          головуючого -                     Тарасенко Н.В.

          при секретарі -           Двірко Т.В.

          з участю прокурора -           Спіженко Н.В.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Києва, українця, громадянина України,

з середньо-технічною освітою, не одруженого, не працюючого,

проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого  ч.2  ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 30 березня 2011 року в с. Окіп Білогірського району Хмельницької області в приміщенні гаражу знайшов та почав носити без передбаченого законом дозволу голчастий штик до гвинтівки конструкції Мосіна, який є холодною зброю, який перевіз транспортом до місця свого проживання в АДРЕСА_1.

01 квітня 2011 року о 16 год. ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, переніс голчастий штик до гвинтівки до ринку «Радосинь» по вул. Драйзера, 8 в м. Києві, де цього ж дня,            01 квітня 2011 року, приблизно о 18 год. був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у ОСОБА_1 голчастий штик, що є холодною зброєю, який він носив  без передбаченого законом дозволу.

Згідно висновку експерта від 12 квітня 2011 року № 185, наданий на дослідження предмет, вилучений у ОСОБА_1, є голчастим штиком до гвинтівки конструкції Мосіна, що являється холодною зброєю та виготовлений заводським способом.

В судовому засіданні підсудний свою вину в скоєному злочині визнав та пояснив, що                     30 березня 2011 року в селі Окіп Білогірського району Хмельницької області в гаражі, що знаходиться на земельній ділянці будинку його батьків, знайшов металевий штик. Він вирішив його забрати до              м. Києва, щоб потім продати, оскільки хворів, не працював, а йому потрібні були гроші на лікування. Штик він поклав до поліетиленового пакету, того ж дня автомобілем перевіз його до місця свого проживання та поклав на балконі. 01 квітня 2011 року вдень на вулиці зустрів свого знайомого, вони випили горілки, після чого він розповів, що має штик до гвинтівки та хоче його продати, разом вони вирішили піти продати його, спочатку пішли до універсаму «Сільпо» на Райдужному масиві, там його невдалось продати, потім пішли до ринку «Радосинь» по вул. Драйзера, де до них підійшли працівники міліції, які виявили, а потім і вилучили  у нього штик.

Згідно з ч. 3 ст. 299 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, що підтверджується показами підсудного, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає.

 Тому суд, згідно ст. 301-1 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалами, що характеризують його особу.

Суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 263 КК України,  як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

При обранні міри покарання підсудному, суд враховує  суспільну  небезпеку   вчиненого   злочину   та  особу  підсудного.

Обставиною, що пом’якшує покарання, згідно ст. 66  КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину підсудним в стані алкогольного сп’яніння.

Підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий,  позитивно характеризується за місцем проживання, тому суд вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі та на підставі       ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки таке покарання буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Речовий доказ по справі -  штик до гвинтівки,  підлягає знищенню.

Підлягає  стягненню  з ОСОБА_1  на  користь НДЕКЦ  при  ГУ МВС України  в  м. Києві  судові витрати за  проведення   експертизи  в сумі  683 грн. 80 коп.    

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1   визнати винним  у скоєнні злочину,   передбаченого                       ч.2  ст.263  КК України  та  призначити  покарання  у  вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На  підставі  ст. 75  КК  України  звільнити  ОСОБА_1  від  відбування  покарання  з  випробуванням,  встановивши  іспитовий  строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.          

Міру  запобіжного  заходу  до  вступу  вироку  в  закону  силу ОСОБА_1  залишити без змін – підписка про невиїзд.

Речовий доказ: штик до гвинтівки, - знищити (а.с.21).

Стягнути з засудженого  ОСОБА_1  судові витрати  на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в   м. Києві в сумі 683 грн. 80 коп. (а.с. 16).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва  протягом 15 діб з моменту його проголошення.

          Суддя: