Справа № 1-91/11

Вирок

іменем України

 24.01.2011

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого – судді Панасюка О.Г.  

при секретарі             Мальцевій В.О.   

за участю прокурора Спіженко Н.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, несудимого в силу статті 89 КК України, –

у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, 

Встановив:

20 жовтня 2010 року приблизно о 20 годині підсудний ОСОБА_1 знаходячись на зупинці громадського транспорту «Військова частина» м. Бровари Київської області у невстановленої досудовим слідством особи для особистого вживання, без мети збуту за 480 грн. придбав наркотичну засіб – опій ацетильований, який незаконно перевіз на громадському транспорті до місця свого проживання, де незаконно зберігав наркотичну речовину. Того ж дня, приблизно о 21 годині 25 хв. працівниками міліції був затриманий ОСОБА_1, і у нього було вилучено медичний шприц, в якому знаходилась наркотична речовина – опій ацетильований.

Згідно з висновком судової хімічної експертизи №2536х від 2 листопада 2010 року надана на дослідження речовина коричневого кольору, що вилучена у ОСОБА_1, є особливо небезпечним наркотичним засобом – опієм ацетильованим. За висновком спеціаліста від 22 жовтня 2010 року №4803х маса в перерахунок на суху речовину складає 0,153 г.

У судовому засіданні підсудний винним себе у вчиненні злочину за вказаних обставин визнав повністю та підтвердив, що він дійсно, придбав для особистого вживання у м. Бровари Київської області наркотичну речовину – опій ацетильований, яка містилась у медичному шприці ємкістю 20 мл., та перевіз до місця проживання для власного вживання без мети збуту.

Згідно частини третьої статті 299 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, що підтверджується  показаннями підсудного, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає.

Тому суд згідно статті 3011 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалами, що характеризують його особу.  

Суд надійшов до висновку про те, що дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за частиною першою статті 309 КК України як незаконні придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту. 

Відповідно до статті 93 КПК України слід стягнути з підсудного судові витрати, пов’язані з проведенням експертиз.

Долю речових доказів (а.с.23) необхідно вирішити відповідно до статті 81 КПК України.

При вирішенні питання про призначення підсудному покарання суд відповідно до статті 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного.

Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_1 в силу статті 89 КК України є несудимим, має на утриманні неповнолітню дитину, у вчиненому він щиро розкаявся.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, відповідно до статті 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому.  

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.    

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування покарання, а тому на підставі статті 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки згідно статті 76 КК України, і таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -  

Засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, і призначити йому покарання  у виді одного року шість місяців позбавлення  волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання з випробуванням – іспитовим строком на два роки.

Відповідно до статті 76 КК України зобов’язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з’являтись на реєстрацію в ці органи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі – наркотичний засіб – опій ацетильований масою 0,153г., який міститься в медичному шприці ємністю 20 мл., – знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в м. Києві судові витрати за проведення експертиз в розмірі 619 грн. 20 коп.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.

Головуючий: