Справа № 2-3757/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

19 липня 2011 року                                                                                    м. Рівне        

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді                                 Ореховської  К.Е.,

при секретарі                                                       Ковальчук В.В.,

за участю представника позивача                     адвоката ОСОБА_1

представника відповідача                                   ОСОБА_2

відповідача                                                       ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»про припинення поруки, суд -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ПАТ «Державний ощадний банк України»про припинення поруки.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.07.2008 року, виступивши поручителем за зобов’язанням гр.. ОСОБА_3 за Кредитним договором №272 від 19.07.2008 року, вона уклала із ВАТ «Державний ощадний банк України»Договір поруки №272\2. За цим договором поруки, ОСОБА_4 поручалась за належне виконання позичальником взятого на себе зобов’язання щодо повернення отриманого кредиту в сумі 610000 грн. в строк не пізніше 17.07.2028 року з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 20,2 % річних. Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору 3272 від 18.07.2008  року зобов’язання щодо повернення коштів має відбуватися шляхом щомісячного погашення до 25 числа місяця наступного за звітом суми кредиту в розмірі 2542 грн. та сплати нарахованих відсотків на залишок заборгованості за тілом кредиту шляхом внесення готівки або  здійснення безготівкових перерахувань. Вказані умови кредитного договору були їй повідомлені перед укладенням договору поруки, зокрема під час ознайомлення із умовами кредитного договору. Однак, після отримання із Рівненського міського суду ухвали про відкриття провадження у справі №2-2189\11 від 12.01.2011 року за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України»до гр.. ОСОБА_3, ОСОБА_6 та її про солідарне стягнення заборгованості по кредиту, їй стало відомо, що основне зобов’язання, яке витікає з Кредитного договору№272 від 17.08.2008 року було змінено за згодою сторін кредитного договору, шляхом укладення відповідних додаткових угод. Про укладення таких угод позивач не знала, як відповідно і про зміну зобов’язання, внаслідок їх укладення. Зазначає, що наданням відстрочки виконання зобов’язання по основному боргу відповідно збільшився обсяг відповідальності поручителя за зобов’язанням. Внаслідок відстрочки платежу по основному боргу, залишок боргу за тілом кредиту залишається більшим, ніж той, що передбачений основним договором, і тому нараховувалися і нараховуються відсотки в більшому розмірі, ніж передбачалось основним договором. Так, за період з 01.02.2009 року по 01.02.2010 року за її підрахунками додатково були нараховані відсотки в розмірі 1807,81 грн., що становить суму, на яку збільшено обсяг зобов’язання. Позивач, вважає, що не брала на себе зобов’язання щодо поручительства за змінене зобов’язання. Згоди на зміну зобов’язання вона не давала, а відповідачами в свою чергу не було виконано вимоги п. 2.7. Договору поруки, яким передбачено їх обов’язок негайно повідомити її про зміну зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, хоча умови договору поруки їм відомі, що стверджується підписами представника банку та позичальника на договорі. Пунктом 4..4 Договору поруки  передбачено припинення поруки в разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, в результаті чого збільшується обсяг його відповідальності. Вважає, що в даному випадку з підписання названих додаткових угод, якими зобов’язання  позичальника було змінено, настали обставини, які спричиняють припинення поруки та, відповідно, припинення договору поруки №272\2 від 18.07.2008 року.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, зазначених у позовній  заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги.

          Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача  ПАТ «Державний ощадний банк України»в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Свою правову позицію обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 за власним розсудом вступила у договірні відносини з ВАТ «Ощадбанк»в особі Рівненського облуправління, виходячи із певних обставин свого життя, і тим самим прийняла на себе, передбачені договором поруки №272\2 від 18.07.2008 року цивільні права та обов’язки. Зазначив, що відповідно до п. 1.1 договору поруки №272\2 від 18.07.2008  року поручитель зобов’язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов’язання  за кредитним договором №272 від 18.07.2008 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому. Крім того, у п.6 .6 Договору поруки зазначено, що «Цей Договір Сторонами прочитаний, відповідає їх намірам та досягнутим домовленостям, що засвідчується власними підписами Сторін, що діють з повним розумінням предмета та змісту Договору».

          Заслухавши пояснення та доводи  сторін,  дослідивши письмові докази по  справі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Судом встановлено, що 18 липня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі Рівненського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»та ОСОБА_3 був укладений договір №272, згідно якого ОСОБА_3 отримала в кредит у сумі 610000,00 грн. під 20,20 % річних, з терміном повернення не пізніше 17.07.2028 року. Кредит був наданий під поруку двох фізичних осіб: ОСОБА_6 –договір поруки №272\1 від 18.07.2008 року та ОСОБА_4 –договір поруки №272\2 від 18.07.2008 року та під іпотеку домоволодіння загальною площею 549,0 кв.м, житловою площею 183,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул.. Джрельна,41.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки №272\2 від 18.07.2008  року поручитель зобов’язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов’язання  за кредитним договором №272 від 18.07.2008 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний  виконати  свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

У п. 2.1 Договору поруки передбачено, що у разі порушення Боржником виконання зобов’язання Кредитор має право вимагати від Поручителя виконання  зобов’язання  Боржника перед Кредитором згідно з умовами Кредитного договору.

Згідно п. 3.1 Договору поруки Поручитель відповідає по зобов’язаннях за визначеним кредитним договором перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник.

Солідарні боржники залишаються зобов’язаними перед Кредитором до тих пір, поки всі зобов’язання  по Кредитному договору не будуть виконані повністю (п. 3.2.). В разі невиконання або неналежного виконання Поручителем зобов’язань, що передбачені п. 2.5  даного договору (протягом 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення Кредитора або Боржника виплатити несплачену Боржником суму Кредитору) Поручитель сплачує кредитору штраф в розмірі 10% від суми несплаченого платежу (п. 3.3).

Поручитель та Боржник підтверджують, що всі зобов’язання, представлені в Договорі поруки, є дійсними на день укладення цього Договору. Поручитель та Боржник розуміють, що будь-яка недійсність зобов’язань та запевнень буде розцінюватися як надання Кредитору завідомо неправдивої інформації з метою отримання кредиту та тягне за собою відповідальність Поручителя та Боржника у відповідності до чинного законодавства України (п.3.4).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів та неустойки.

Згідно ст.. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який закріплений в ст.. 3 та ст.. 627 ЦК України свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов’язки  учасників цивільних відносин, вільний вибір контрагента за договором.

ОСОБА_4 за власним розсудом вступила у договірні відносини з ВАТ «Ощадбанк»в особі Рівненського облуправління, виходячи із певних обставин свого життя, і тим самим прийняла на себе, передбачені договором поруки №272\2 від 18.07.2008 року цивільні права та обов’язки. Цивільне законодавство базується на принципі обов’язкового виконання сторонами зобов’язань за договором, передбаченим ст.. 629 ЦК України.

Крім того, у п. 6.6 Договору поруки зазначено, що «Цей Договір Сторонами прочитаний, відповідає їх намірам та досягнутим домовленостям, що засвідчується власними підписами Сторін, що діють з повним розумінням предмета та змісту Договору».

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акта планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

У ч. 4 Розділу «визначення та тлумачення термінів»договору поруки зазначено, що зобов’язання  за кредитним договором –це зобов’язання  боржника перед кредитором, що випливає з кредитного договору, а саме: здійснити повне погашення кредиту у розмірі 610000, 00 грн. не пізніше 17.07.2028 року, сплатити кредитору відсотки за користування кредитом в розмірі 20,20%  річних, штрафи, пені та інші платежі у розмірі, порядку та на умовах зазначених у кредитному договорі.

У 2009 році ОСОБА_3 звернулась до банку з відповідними заявами, на підставі яких було укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору №272 від 09.02.2009 року, якою відстрочено погашення суми основного боргу з 01.02.2009 року по 01.08.2009 року та Додатковою угодою №2 до кредитного договору №272 від 06.10.2009 року, якою відстрочено погашення суми основного боргу з 01.08.2009 року по 01.02.2010 року.

Враховуючи зазначене, із змісту додаткових угод видно, що змінювався лише графік погашення щомісячних платежів, а обсяг зобов’язань  залишився однаковий, тому жодним чином не збільшився обсяг відповідальності поручителя.

06.02.2010 року Банком до ОСОБА_4 було направлено лист №11-11\317 з повідомленням про наявність простроченої заборгованості, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, відповіді від Поручителя не надходило.

На підставі вищенаведеного, ст.ст. 2,15,526,553, 554,611,612 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 215, 224-226 ЦПК України , суд, –          

                                        В И Р І Ш И В :

          В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»про припинення поруки –відмовити у зв’язку з їх  безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів із дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня  проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду:                                   Ореховська К.Е.