Справа № 2-7443/11

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 р.                                                               Жовтневий районний суд

                                                                                       м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого                               –судді Мазниці А.А.

Секретаря                               –Ковальської Т.Г.

За участю:

Позивача                               –ОСОБА_1

Представника позивача               –ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК», треті особи –ОСОБА_3,  ОСОБА_4, про визнання змін правочинів недійсними, визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що 13.12.2007 р. між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № DNQ0G50000002356, відповідно до якого йому був наданий кредит у розмірі 10.150, 50 грн. на строк до 13.12.2017 р. з нарахуванням процентів за користування ним у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості. Крім того, 13.12.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про іпотечний кредит № DNQ0G40000002356, за умовами якого йому був наданий кредит у розмірі 50.752, 50 грн. на придбання у власність окремої квартири за договором купівлі-продажу від 14.12.2007 р., зі сплатою за користування ним 15 % річних та кінцевим терміном повернення 13.12.2017 р. У подальшому позивачеві стало відомо, що незважаючи на належне виконання ним умов договорів відповідач в односторонньому порядку здійснив збільшення процентних ставок, у зв’язку з чим зріс розмір щомісячних платежів, що потягло виникнення заборгованості та нарахування пені.

Вважаючи це неправомірним, позивач просив суд визнати недійсними зміни процентних ставок, внесені відповідачем в односторонньому порядку до укладених між сторонами договорів від 13.12.2007 р. № DNQ0G50000002356 та від 13.12.2007 р. № DNQ0G40000002356, визнати неправомірними дії відповідача щодо підвищення таких ставок, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за цими договорами та зарахувати суму різниці по кредитним платежам, сплачену внаслідок одностороннього збільшення процентних ставок, у рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.                                

У судовому засіданні представник позивача та позивач заявлені вимоги підтримали, на їх задоволенні наполягали з викладених у позові підстав.

Відповідач явку своїх представників до суду не забезпечив, про день та час розгляду справи повідомлявся, треті особи надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, що є підставою для вирішення справи без їх участі у заочному порядку.

          Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.12.2007 р. між відповідачем та позивачем був укладений кредитний договір № DNQ0G50000002356, відповідно до якого останньому був наданий кредит у розмірі 10.150, 50 грн. на строк до 13.12.2017 р. з нарахуванням процентів за користування ним у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості (а.с. 7-9).

Крім того, 13.12.2007 р. між тими ж сторонами був укладений договір про іпотечний кредит № DNQ0G40000002356, за умовами якого позивачеві був наданий кредит у розмірі 50.752, 50 грн. на придбання у власність окремої квартири за договором купівлі-продажу від 14.12.2007 р., зі сплатою за користування ним 15 % річних та кінцевим терміном повернення 13.12.2017 р. (а.с. 10-12).

У подальшому на звернення позивача щодо збільшення відповідачем в односторонньому порядку розміру платежів за згаданими договорами останнім були надані відповіді, якими повідомлено, що таке збільшення дійсно відбулося (а.с. 18).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, кредит, наданий позивачеві, за своєю правовою природою є споживчим. Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів” у договорі про надання такого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за ним може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Виходячи з того, що позивач отримання таких повідомлень заперечував, а відповідачем доказів надіслання цих повідомлень не надано, збільшення процентної ставки позивачем не можна вважати таким, що відбулося належним чином відповідно до вимог закону.  За таких обставин з урахуванням змісту ч. 4 ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів” позовні вимоги в частині визнання недійсними підвищень процентних ставок є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому також підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та договором про іпотечний кредит та зарахувати суму різниці по кредитним платежам, сплачену внаслідок одностороннього збільшення відсоткової ставки, у рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.

Вимоги в частині визнання дій відповідач неправомірними задоволенню не підлягають, оскільки згідно ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права, свободи та інтереси у спосіб, визначений законом, втім визнання дій неправомірними не є визначеною законом формою захисту цивільного права.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої постановлене рішення, пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5 ЦК України, ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212–215, 224-226 ЦПК України, —

В И Р І Ш И В :

Позов –задовольнити частково.

Односторонню зміну Публічним акціонерним товариством Комерційним банком “ПРИВАТБАНК”  з 30.03.2009 р. процентної ставки за Договором про іпотечний кредит від 13.12.2007 р. № DNQ0G40000002356 з 15% річних до 30% річних –визнати недійсною.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»здійснити перерахунок заборгованості за Договором про іпотечний кредит від 13.12.2007 р. № DNQ0G40000002356 виходячи з процентної ставки 15% річних та зарахувати суму переплати в рахунок повернення кредиту.

Односторонню зміну Публічним акціонерним товариством Комерційним банком “ПРИВАТБАНК”  з 30.03.2009 р. процентної ставки за кредитним договором від 13.12.2007 р. № DNQ0G50000002356 з 1,25% на місяць до 25,92% річних –визнати недійсною.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором від 13.12.2007 р. № DNQ0G50000002356 виходячи з процентної ставки 1,25% на місяць та зарахувати суму переплати в рахунок повернення кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»на користь  ОСОБА_1 37, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в доход держави 8,50 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                          А.А. Мазниця