Справа №1-11/08

ВИРОК

іменем України

22 лютого 2008 року.                                Володимирецький районний суд Рівненської області під головуванням судді Іванків О.В.

при секретарі Басик Г.Т.

за участю прокурора  Брящея Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя с.Біле Володимирецького району, українця, громадянина України, освіта базова середня, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого;

за ч.1 ст. 122 КК України, -

                                         в с т а н о в и в: 

Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачується в тому, що він вчинила злочин, передбачений ст.122 ч.1 КК України при наступних обставинах.

19 вересня 2007 року близько 14 години 30 хв. в с.Біле Володимирецького району Рівненської області біля магазину ОСОБА_1. під час бійки з ОСОБА_2 умисно наніс йому один удар кулаком правої руки в щелепу зліва, від чого ОСОБА_2 почав падати на землю. Під час падіння ОСОБА_1наніс один удар лівою ногою в обличчя ОСОБА_2, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді перелому кута лівої щелепи зліва, який відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.  

На досудовому слідстві підсудний ОСОБА_3 повністю визнавав свою вину, будучи допитаним в судовому засіданні вину визнав частково, пояснив, що 19 вересня 2007 року він поблизу магазину в с.Біле зустрів ОСОБА_2., ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вживали спиртні напої. Між ним та ОСОБА_2. виникла словесна перепалка, яка переросла в бійку. Зокрема, ОСОБА_2 долонею вдарив його по обличчю (дав ляпаса), у відповідь на це ОСОБА_1вдарив його кулаком в лице, а коли ОСОБА_2 почав падати,  ще раз вдарив його ногою і попав по обличчю. Розкаюється у вчиненому, розуміє, що вчинив протиправні дії, просить пробачення у потерпілого і запевняє, що більше подібного вчиняти не буде.

 Незважаючи на часткове визнання вини підсудним, суд приходить до висновку про те, що його вина повністю доведена зібраними по справі доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2. пояснив, що 19 вересня 2007 року він разом зі своїми товаришами ОСОБА_6. та ОСОБА_5 біля магазину в с.Біле святкували його день народження, при цьому розпили декілька пляшок вина. Біля 14 години 30 хв. до них підійшов ОСОБА_1., який був в нетверезому стані, він почав висловлюватись нецензурними словами. На неодноразові зауваження не реагував. Тоді ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1. відійшов за магазин, де між ними продовжилась сварка. В її ході ОСОБА_2 дав ляпаса ОСОБА_1, у відповідь на це ОСОБА_1вдарив його кулаком в обличчя, і коли ОСОБА_2 від удару падав на землю, ще один раз вдарив ногою по обличчю. Від цього удару ОСОБА_2 втратив свідомість, коли прийшов до тями, то відчув сильний біль в щелепі. Коли звернувся до лікарів, в нього виявили перелом щелепи, від кого він тривалий час лікувався.

Свідок ОСОБА_6 дав аналогічні пояснення та пояснив суду, що 19.09.2007 року він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 бля магазину в с.Біле розпили дві пляшки вина в цесть дня народження ОСОБА_2 Приблизно біля 14 год. 30 хв. до них підійшов ОСОБА_1., який почав до них чіплятись, нецензурно лаявся. Йому декілька разів зробили зауваження, однак він не припиняв своїх дій. Тоді ОСОБА_2 вийшов з-за столу і разом з ОСОБА_1. зайшов за магазин. Через деякий час ОСОБА_1вийшов з-за магазину і сказав, щоби вони забрали ОСОБА_2 додому. Коли він разом з ОСОБА_5. зайшов за магазин, то ОСОБА_2 піднімався з землі, казав, що його сильно болить лице. Вони допомогли ОСОБА_2. дійти додому.

Аналогічними є покази свідка ОСОБА_5., які оголошено в судовому засіданні.

В ході відтворення обстановки та обставин події злочину (а.с.28-31) ОСОБА_1в присутності понятих показав по яких частинах тіла і яким чином він наносив удари ОСОБА_2., і ці його показання об'єктивно співпадають із сукупністю інших доказів.

З висновків судово-медичної експертизи №297 від 01.10.2007 року, та 297-Е від 11.10.2007 р. вбачається, що у потерпілого ОСОБА_2. виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому кута нижньої щелепи зліва. Вказане ушкодження утворилось від дії тупого твердого предмету, можливо і від удару кулаком та ногою, по часу відповідають 19.09.2007 року, відносяться до категорії середньої тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я. Отримання такого ушкодження внаслідок падіння з висоти власного росту малоймовірне.

Таким чином, показами потерпілого, свідків, протоколами огляду місця події, відтворення обставин та обстановки події, а також і висновками судово-медичної експертизи доведено вину підсудного у заподіянні потерпілому ОСОБА_2. тілесних ушкоджень. 

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина підсудного повністю доведена в судовому засіданні і її дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України, оскільки ОСОБА_1умисно заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, а також пом'якшуючі та обтяжуючи обставини.

Так, з урахуванням того, що будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про перебування підсудного в момент вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння в ході досудового слідства та судового розгляду справи не здобуто, суд не враховує дану обставину як обтяжуючу.  

До числа пом'якшуючих обставин суд відносить те, що ОСОБА_1вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся і попросив вибачення у потерпілого, сприяв розкриттю та розслідуванню злочину.

Враховуючи особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, є постраждалим від аварії на ЧАЕС, та конкретні обставини справи, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим є підстави для його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                        з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити покарання: обмеження волі строком 1 (один) рік.

У відповідності до ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання, встановивши іспитовий строк терміном 1 (один) рік.

Покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки передбачені пп.3, 4 ст.76 КК України, а саме: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту проголошення до апеляційного суду Рівненської області через районний суд.

Головуюча: