ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
УХВАЛА
03.10.06 Справа № 9/690н-ад
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів», м . Лисичанськ Луганської області
до Державної податкової інспекції у м. Лисичанськ
про скасування податкових повідомлень-рішень
в присутності представників:
від позивача –Вітко Н.В., дов. № 793 від 14.07.06, Мова В.І., дов. № 668 від 14.06.06, Ржевська Л.В., дов. № 794 від 14.07.06,
від відповідача –не прибув,
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Лисичанськ від 09.08.06р. № 0001042301/0 про стягнення податкового зобов’язання у розмірі 78397,5 грн.
В обгрунтування позову позивач виклав таке.
Підставою для спірного рішення податковий орган визначає акт перевірки № 45/23-1235834 від 01.08.06р., яким були встановлені порушення пп. 8.1.2 п. 8.1; пп. 8.2.2. п. 8.2; пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. № 283/97-ВР (далі –Закон про прибуток), пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі –Закон 2181).
За твердженням позивача, фактично підприємство цих порушень не допустило, оскільки станки, які зазначені в акті перевірки та про амортизацію яких йдеться мова, а саме:
1) щодо порушення пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону про прибуток, який визначає придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробництва
· плоскошліфувальний ЗЕ711И802 (інв. № 40678),
· координатно-розточувальний 2А430 (інв. № 40679),
· токарно-гвинторізний ТСЗ (інв. № 40681),
· універсально-фрезерний 675 (інв. № 40680)
були введені в експлуатацію та використовувалися для виробничого використання, що підтверджується документами, які були своєчасно надані відповідачу.
2) щодо порушення пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону про прибуток, підприємство виконало цю норму в повному обсязі, це підтверджується наданими на момент перевірки документами.
3) щодо порушень пп. 8.2.2 п. 8.2 та пп. 8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону про прибуток, позивач ніякого відношення до суми податкового зобов’язання 78397,50 грн. не має.
4) щодо порушення пп. 17.1.3 п.17.1 ст.178 Закону 2181, який визначає, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у пп. «б»4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, встановлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до пп. «б» 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.
Позивач стверджує, що ніякі дані ніяких перевірок результатів діяльності позивача не свідчать про заниження сум податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.
Позивач не погоджується з висновками акту перевірки про те, що на підприємстві було завищено суму амортизації у розмірі 174217 грн., що вплинуло на сплату податку на прибуток, а саме занижено податок на прибуток за 2003 рік на суму 52265 грн., ґрунтуються лише на висновках експертизи, яка була проведена ТОВ «Експерт», щодо ринкової вартості об’єктів оцінки –спірних станків, станом на лютий 2003 року у розмірі 36958 грн. та про те, що станки ніколи не працювали.
За твердженням позивача документи свідчать про те, що станки були придбані саме за 1360000 грн. та одразу були введені в експлуатацію, а договір купівлі-продажу цих станків не визнано недійсним.
В акті перевірки зазначено, що при визначенні ринкової вартості об’єктів оцінки, експертом аналізувалися ціни станом на 01.06.06р., при цьому були використані дані про ціни запропонування на продаж нового обладнання, взяті з преси та дошок об’яв у мережі інтернет.
Позивач вважає, що неможливо дати точну оцінку вартості об’єктів, користуючись при цьому такими джерелами інформації, крім того позивач не погоджується з визначеною експертом характеристикою вищезазначених станків, оскільки експертиза була проведена станом на 31.05.06р., що не підтверджує, що станки не працювали на підприємстві у 2003 році.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 160, 165 КАС України, суд
у х в а л и в:
1. У судовому засіданні оголосити перерву до 13.10.06р. об 11 год. 30 хв.
2. Запропонувати відповідачу –надати письмові заперечення проти позову з нормативним та документальним обґрунтуванням, забезпечити участь у судовому засіданні експерта, який проводив експертизу стосовно спірних станків, для дачі пояснень.
Суддя А.Г. Ворожцов.