Дата документу: 11.07.2011

Справа № 2-1649/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Польській В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про захист прав споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним,

  В С Т А Н О В И В:    

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відповідача про захист прав споживача фінансових послуг, в якому просить суд визнати недійсним кредитний договір № 277-07 кф від 22.11.2007 року, вказуючи, що при укладанні договору Відповідачем не було надано інформацію про сукупну вартість кредиту та у договорі не зазначено детальний розпис його сукупної вартості. Крім цього, Відповідачем було порушено низку вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів та банківської діяльності, зокрема щодо валюти зобов’язання,  роз’яснення валютних ризиків, суми кредиту. У зв'язку з цим, та враховуючи, що вказаний договір порушує не тільки конституційні права споживача, передбачені ст.42 Конституції України, а й інші закони, то такий договір повинен бути визнаний недійсним враховуючи всі підстави.    

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.    

Представник відповідача, надавши письмові заперечення,  позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. При підписанні кредитного договору  позивач був ознайомлений  з умовами кредитування в банку та орієнтовну сукупну вартість. Банк роз’яснив позивачу, що валютні ризики під час виконання договору несе саме він (п. 2.8. Кредитного договору), позивачу було надано інформацію про Сукупну вартість кредиту та реальну процентну ставку, яка наведена в Додатку 2 до договору.  Підписанням вказаного правочину сторони погодились з його умовами, позивач скористався  кредитними ресурсами. Представник заперечив проти того, що умови оспорюваного правочину  порушують права позивача, як споживача фінансової послуги по наданню кредиту, а також проти того, що з боку банку мала місце нечесна підприємницька практика. Крім того, представником відповідача зазначено, що  позивач вже звертався до суду з позовом про тлумачення істотних умов кредитного договору та по зазначеній справі є рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя № 2-2674/10 від 07.10.2010 року, яке набрало законної сили.  Просить суд в задоволенні позову відмовити. 

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.   

Судом встановлено, що 22 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційнимбанком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя»та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 277-07 кф.  Згідно п. 2.1. Кредитного договору Позивачу було надано кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 250 000,00 дол. США з встановленням процентної ставки в розмірі 12 % річних та з терміном повернення не пізніше 14 листопада 2012р. (п. 2.2., 2.3. Кредитного договору). Договором про внесення змін № 1 від 24 червня 2008р. кредитну лінію було переведено в відновлювальну мультивалютну кредитну лінію з встановленням процентної ставки 14 % річних  за користування кредитом в долларах США та 20,0 % річних за користуванням кредитом в гривні.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК Украйни зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належнім формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи з положень ст. 1054, ст. 1048 ЦК України істотними умовами кредитного договору є умови про предмет, ціну та строк його дії, порядок одержання і розмір процентів, який визначається договором.  

Так,  підписанням кредитного договору позивач підтвердив, що ознайомлений у письмовій формі з умовами надання кредиту, в тому числі вартістю кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, методикою, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов’язаних із конвертацією валюти платежу у валюту зобов’язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також іншої інформації, надання якої вимагає чинне законодавство України. (п. 7.1. Кредитного договору).    

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року N 168.    

Банком, на виконання вимог ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»та відповідно до вищезазначених Правил, Позивачу було надано Повідомлення про умови кредитування на будівництво, придбання, реконструкцію, ремонт та облаштування житла і орієнтовну сукупну вартість кредиту, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 про його отримання.   При підписанні кредитного договору Позивачу також було надано інформацію про Сукупну вартість споживчого кредиту та реальну процентну ставку, який наведений в Додатку 2 до Кредитного договору та  містить підпис Позивача про її отримання.

Крім того, кредитний договір містить графік платежів у розрізі сум щомісячного погашення основного боргу.  Кредитним договором передбачені строки повернення кредиту, процентів за користування кредитом, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, відсоткові ставки за користування кредитом.    

Взаємні права  та обов’язки сторін детально визначені у підписаному сторонами кредитному договорі. Вибір умов кредитування з боку позивача був добровільним.   

Позивач підтвердив згоду на укладення договору своїм підписом, що є повним дотриманням положень Закону України «Про захист прав споживачів». Ніяких застережень або зауважень з боку ОСОБА_1, щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору під час його підписання, не надано. Споживач мав право протягом 14 днів відкликати свою згоду на укладення кредитного договору без пояснення причин, перебіг даного строку розпочинається з моменту вручення споживачеві примірника укладеного договору, однак цього позивачем зроблено не було.

Виконання зобов'язань за кредитним договором було розпочате і виконувалось позивачем шляхом повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у строки, в розміру та у валюті, як це було визначено Кредитним договором.

З цього слідує, що сторони встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов кредитного договору.

За положеннями ст. 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національниим банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів Україна.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року N 496, офіційний курс  гривні до іноземних валют, зокрема до доларів США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавством не передбачено, офіційний курс гривні та його зміна до іноземних валют є загальновідомою та загальнодоступною інформацією.

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір, сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу, та в момент його укладення не мали будь-яких підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане, що у судовому засіданні позивачем не спростовано жодним доказом.

Виходячи із змісту ст.ст. 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику,  кредитним договором також передбачено, що валютні ризики під час виконання зобов’язання несе позичальник. (п. 2.8. Кредитного договору), а тому посилання позивача на несправедливість умов договору щодо виконання його у валюті, є не обґрунтованими.

Таким чином, наявність в діях відповідача нечесної підприємницької практики не доведено.

Одним із способів захисту прав і інтересів згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 ст. 203 ІIX України (зміст правочину не може суперечити цьому - Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства), ч. 3 ст. 203 ЦК України (волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі) чи ч. 5 ст. 203 ЦК України (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним).

Суд  відхиляє доводи позивача про  порушення в кредитному договорі вимог ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки даний закон може застосовуватися до спорів, що виникають із кредитних правовідносин тільки коли предметом і підставою  позову є питання  надання інформації  споживачу про умови  кредитування; про несправедливість умов  договору.  Після укладення договору між сторонами виникають договірні правовідносини.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.   

Щодо доводів позивача про  наявність  в 1.2 кредитного договору посилання на отримання кредиту в національній валюті, зазначене питання було предметом розгляду цивільної справи у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя та відображено в рішенні суду по справі № 2-2674/10 від 07.10.2010 року, яке ухвалою Апеляційного суду Запорізької області у справі № 22-9238/2010 від 17.11.2010 року залишено без змін.      

Відповідно до ч. 3  ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.      

Таким чином, суд вважає, що зміст Кредитного договору № 277-07 кф від 22.11.2007 року, укладеного між відповідачем Акціонерним комерційним промислово-інвестиційнимбанком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя»та ОСОБА_1  не суперечить положенням законодавства України, а тому передбачені законодавством правові підстави для визнання його недійсним відсутні, в зв’язку з чим суд відмовляє у задоволенні  позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 59,  60, ч. 3 ст. 209,  212- 215, 218 ЦПК України, ст.ст.3, 13,  203, 215, 216, 509, 524, 527, 533, 629, 1054 ЦК України,  Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про захист прав споживачів», суд -        

В И Р І Ш И В:    

      Позов  ОСОБА_1 до  Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» про захист прав споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним  –залишити без задоволення.    

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.      

 Суддя                                                                                                                                    Рибалко Н.І.