Справа № 2-1039/11

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Донецьк                                                                                     08 липня 2011 року

Будьоннівський  районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                               Сибірцева В.П.,

при секретарі:                                        Кир’язієві В.О.,

за участю позивача:                              ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Будьоннівського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи –Комунальне підприємство «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька», сектор громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Будьонінвського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку та визнання  особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Будьоннівського районного суду м. Донецька з зазначеним позовом, вказавши, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 08 вересня 2003 року зареєстрованого в КП «БТІ м. Донецька»12 листопада 2003 року за реєстраційним номером № 2542711. На теперішній час в зазначеній квартирі проживає позивачка та її родина.

Відповідно до витягу з особистого рахунку в зазначеній квартирі значиться зареєстрованим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не проживає в спірній квартирі з моменту її дарування, тобто з 12 листопада 2003 року. При укладанні договору дарування з відповідачем було досягнуто згоди, що останній зніметься з реєстрації протягом трьох місяців. Однак вже більше ніж сім років відповідач в добровільному порядку не знімається з реєстрації в спірній квартирі. Реєстрація відповідача ОСОБА_2 являється перешкодою для позивача у розпорядженні належним чином своєю квартирою, позивач вимушений платити за нього комунальні послуги,  майна та особистих речей у квартирі не має. Просить суд усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1, визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких надала пояснення аналогічні до вказаних у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає за можливе заочно розглянути справу за відсутності відповідача,  що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи –КП «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька» у судове засідання не з’явився, суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи –СГІРФО Будьоннівського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивачки та свідків, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору дарування від 08 вересня 2003 року (а.с.9) ОСОБА_1 прийняла у дар квартиру АДРЕСА_1.

Як вбачається із довідки виданої КП «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька»від 14 березня 2011 року (а.с.5) відповідач ОСОБА_2, значиться зареєстрованим в спірній квартирі.

Актом обстеження житлово-побутових умов від 22 березня 2011 року (а.с.6), підтверджено, що відповідач у спірній квартирі не проживає з 12 листопада 2003 року.

Згідно листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку № 1048/07-26 від 04.05.2011 року (а.с.35) відомості про актову запис про смерть ОСОБА_2 за період з 2004 по теперішній час відсутні.

Відповідно до довідки КЛПУ «Міського психоневрологічного диспансеру м. Донецька»№ 1975 від 06.05.2011 року (а.с.37), ОСОБА_2 на обліку не перебуває.

Як вбачається з довідки з ККП Донецької міської ради «Бюро приватизації і обміну житлового фонду»№ 175 від 11.05.2011 року (а.с.39) ОСОБА_2  житлову площу за адресою: АДРЕСА_1 в період з 01.08.2001 року по 10.05.2011 року, згідно даних архіву не приватизував та не обмінював.

Відповідно до листа Управління інформаційних технологій  ГУ МВС України в Донецькій області № 5/1-2756 від 10.05.2011 року (а.с.41)станом на 06.05.2011 року, ОСОБА_2 21 січня 2010 року був умовно-достроково звільнений за ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області з ВК-2 м. Дзержинська Донецької області.

Згідно листа з Будьоннівського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області (а.с.41) ОСОБА_2 підозрювався у скоєнні злочину, але обвинувачення не було пред’явлено, родичі з заявою про розшук не звертались.  

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_2 у спірній квартирі не проживає понад 5 років, його особистих речей та документів у квартирі не має та ні коли вони там його не бачили.

Вимогами ст.158 ЖК України передбачено, що наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщенням.

Договір найму жилого приміщенням укладається між власником будинку (квартири)і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або а органі управління, що ним утворюється.  Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк на який він укладається, визначити права та обов’язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

У судовому засіданні встановлено, що ніякого договору найма житлового  приміщення у письмовій формі між позивачем та відповідачем на укладалось. Відповідно до вимог ч.1,2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до вимог ст.383 ЦК України, передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має право використовувати  його для промислового виробництва.

Частино 1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Також у ст.41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності.

Крім того, відповідно до вимог ст.163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається займане житлове приміщення у випадках і в межах строків, встановлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини четвертої і частини четвертої ст.71 ЖК України.

Відповідно до ст.405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причини понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

Згідно ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

Тобто суд приходиться до висновку, що реєстрація відповідача у спірній квартирі, дійсно перешкоджає позивачу здійснювати його право власності, а позивач має право вимагати усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні своїм майном, у зв’язку з чим суд  вважає за необхідне визнати відповідача таким, що втратив  право користування житловим приміщенням.   

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71,158,168 ЖК України, ст.ст.383,391, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити  у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський суд м. Донецька шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: