Справа № 2-979/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21 липня 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області  в складі:

          головуючого судді Кочко В.  К.

при секретарі –Шестопалової О.Ю.,

за участю відповідачки –ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_2 –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт.Овідіополь цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року АТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду з вищевказаним позовом до суду, у якому вказував, що 15.04.2007 року між ним та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №б/н про надання кредиту у сумі 9090,91 грн. на строк до 15.02.2008 року.

ОСОБА_4 свої зобов’язання виконав частково та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

28.08.2010 року банк отримав відповідь від нотаріальної контори, згідно якій після смерті ОСОБА_4 27.08.2010 року видані свідоцтва про право на спадщину на імя дружини ОСОБА_1, сина –ОСОБА_2, дочки ОСОБА_3.

До теперішнього часу заборгованість за кредитним договором не погашена, тому вони просили суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 8442,15 грн. та судові витрати у розмірі 84,42 грн. та ІТЗ –120 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву у відповідності до ст.158 ч.2 ЦПК України просив суд слухати справу у його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

У судовому засіданні відповідачка, яка діє в своїх інтересах, та в інтересах малолітніх дітей  позов не визнала, оскільки вважала, що позивачем не надана достатніх доказів у обґрунтування своїх вимог.

Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.608 ЦК України зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2007 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №б/н про надання кредиту у сумі 9090,91 грн. строком на 10 місяців з 15.04.2007 року по 15.02.2008 року, включно, це підтверджується копією заяви позичальника (а.с.3).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1(а.с.4).

Спадкоємцями, які вступили у спадщину та отримали свідоцтво, є дружина померлого - ОСОБА_1, малолітні діти померлого - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується відповіддю в.о.завідуючої Четвертої одеської державної нотаріальної контори Андріадіс В.Ю. №4654/02-14 від 28.09.2010 року (а.с.6).

З документів доданих до позовної заяви позивачем (а.с.8,9) не вбачається з чого складається заборгованість за кредитним договором. Позивачем не надано належного розрахунку заборгованості боржника з 15.04.2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, день його смерті. Крім того відповідачкою надано до суду копії 9-ти квитанцій про погашення заборгованості ОСОБА_4, та відповідачка вказує, що залишок заборгованості за кредитним договором на день смерті боржника, її чоловіка, складає лише 600 грн.

Оскільки позивач не надав належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Згідно ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року «Про державне мито»порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.

Згідно п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року №15 (зі Змінами) при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняються відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника –останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету ______грн.(дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подані позивачем квитанції про сплату держмита та ІТЗ, суд не може прийняти до уваги, оскільки вони не відповідають Інструкції, тому з позивача на користь держави підлягають стягненню судові витрати держмито у розмірі 84 грн. 42 коп., витрати на інформаційне-технічне забезпечення –120 грн.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 608, 1218, 1219, 1282 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на користь держави судові витрати держмито у розмірі 84 грн. 42 коп., витрати на інформаційне-технічне забезпечення –120 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:В.  К.  Кочко