Справа № 2-1519/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          25 липня 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області  в складі:

          головуючого судді Кочко В.  К.

при секретарі –Шестопалової О.Ю.,

за участю відповідача –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт.Овідіополь цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року ПАТ «ВіЕйБі Банк»звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому вказував, що 29.01.2008 року між сторонами укладено кредитний договір №400038359 про надання кредиту у сумі 6272,10 грн. під 6% річних на поточні потреби зі сплатою щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 124,81 грн. строком на 36 місяців.

До теперішнього часу заборгованість за кредитним договором не погашена, тому банк просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 9486,70 грн. та судові витрати у розмірі 94,87 грн. та ІТЗ –120 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву у відповідності до ст.158 ч.2 ЦПК України просив суд слухати справу у його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

У судовому засіданні відповідач позов визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо  внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора - ст.612 ЦК України

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі,  визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня,  коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві,  незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому відповідно до статті  1048  цього Кодексу.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,  встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору - ст.1054 ЦК України     

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2008 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк»звернувся та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №400038359 про надання кредиту на поточні потреби у сумі 6272,10 грн. під 6% річних зі сплатою щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 124,81 грн. строком на 36 місяців.

До теперішнього часу заборгованість за кредитним договором не погашена. Відповідно до розрахунків, наданих банком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитом складає - 9486,70 грн. Відповідач не заперечує проти розрахунків банку, однак сплатити заборгованість не може у зв’язку з відсутністю коштів.

Суд вважає, що позовні вимоги банку обґрунтовані, а тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦК України стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати у вигляді державного мита у сумі 94,87 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 гривень.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212, 213, 214-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 14, 16, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН:НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») (04119, м.Київ, вул.Зоологічна,5, код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором №400038359 від 29.01.2008 року у розмірі 9486 (дев’ять тисяч чотириста вісімдесят шість) гривень 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН:НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») (04119, м.Київ, вул.Зоологічна,5, код ЄДРПОУ 19017842) судові витрати держмито у розмірі 94 грн. 87 коп., витрати на інформаційне-технічне забезпечення –120 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:В. К. Кочко