Справа №  1-44/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04.08.2011                                                                        м. Кілія

   Кілійський районний суд Одеської області

в складі :

головуючого судді Гавриш М.З.

при секретарях Єгоровій Л.І.,  Єльченко А.Ю.

з участю:

прокурорів   Горбачова М.Т., Полтавець В.М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кілія кримінальну справу  № 22201000213 по звинуваченню

ОСОБА_2

яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6  в місті Кілія Одеської області; українки, громадянки України; освіта середня; працездатної; заміжньої; має на утриманні  двох дітей 1994 та ІНФОРМАЦІЯ_1; до арешту проживала в АДРЕСА_1; постійної роботи   та доходу не мала; зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, не судимої

у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст15,  ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_2  пред»явлено обвинувачення в тому, що  12 липня 2010 року  о 14 годині  за місцем її  проживання в АДРЕСА_1   між підсудною та її чоловіком,  ОСОБА_3 на  ґрунті ревнощів з боку останнього виникла  сварка, в ході якої підсудна, яка  перебувала в стані алкогольного сп’яніння  взяла з кухонного стола ніж , яким нанесла  ОСОБА_3   один удар ножем  в область життєво важливого органу – серця, завдавши потерпілому тілесні пошкодження в виді  проникаючого колото – різаного поранення  лівої половини передньої поверхні груді  з пошкодженням  передньої стінки  околосерцевої  сумки та частковим  пошкодженням  передньої стінки  околосерцевої сумки та частковим пошкодженням  передньої стінки серця з  сильною кровотечею  в  порожнину  околосерцевої  сумки, які відносяться до категорії тяжких тілесних  пошкоджень, небезпечних для життя. Оскільки  відносно ОСОБА_3  терміново були здійснені заходи щодо надання медичної допомоги  з боку сторонніх осіб, смерть потерпілого не настала по незалежним від  підсудної  причинам. Дії  підсудної  досудовим слідством  кваліфіковані  як закінчений замах на  умисне протиправне  завдання смерті іншій особі за ознаками вчинення злочину, передбаченого  ст.15 ч.2, ст.115 ч.1 Кримінального кодексу України.

     По суті пред»явленого обвинувачення   підсудна вину у вчиненні  замаху на вбивство  чоловіка  як в ході досудового слідства так і в суді не визнала, факт  нанесення  ножового поранення  із завданням тяжких тілесних ушкоджень не заперечила, при цьому пояснила, що останні два роки сімейні стосунки з чоловіком  були напруженими в зв’язку із необґрунтованими ревнощами з  боку  ОСОБА_3, який  безпідставно вчиняв сварки, які закінчувались її побиттям.  12.07.2010 року після обіду, в ході   якого  вони вживали  вино , чоловік  знов почав безпідставно чіплятися  та ображати, потім  почав бити, наносив удари кулаками,  переміщуючись з кімнати в кімнату звалив на диван, вдарив  в голову від чого вона впала на підлогу, бив ногами ,   кричав та лаявся. Як пояснює підсудна,  коли вона підвелась,то чоловік стояв та  погрожуючи  знов махав руками, закривши  собою вихід з приміщення. Зрозумівши, що він знов хоче її вдарити,  як пояснює підсудна,  вона  схопила з журнального  стола ніж,  і  коли чоловік замахнувся,  нанесла   йому  удар  в область лівого  плеча.   Умисел на вбивство заперечує,  факт завдання тілесних ушкоджень визнає, в скоєному кається, заявляючи, що усвідомлює наслідки своїх дій і міру відповідальності за їх вчинення . Просить суд суворо її не карати.

   Показання підсудної узгоджуються з  показаннями  потерпілого  ОСОБА_3, який  пояснив, що 12.07.2010 року було релігійне свято,  він з ранку  сходив в магазин, по дорозі випив  дві  пляшки пива, повернувся к обіду. Коли обідали  вживали  вино, він  випив більше,   почалась сварка, в ході якої він спочатку дав дружині ляпасу, потім   кілька раз  вдарив кулаком,  рази три вдарив  по голові,  дружина  присіла  на диван, він знов вдарив, вона впала з дивана , тоді  він  почав бити її ногами  в живіт та грудь. Підсудна просила не бити,  але як вказує потерпілий він був  п’яний  та сильно  збуджений, продовжував кричати та нецензурно лаятись, відійшов до вікна. Коли ОСОБА_2 підвелась та приблизилась до нього,  замахнувся правою рукою щоб знову вдарити її, але був зупинений ударом ножа. Також пояснив, що останнім часом   в сім»ї   сварки виникали  часто  з приводу його  ревнощів, хоча дружина для цього поводу не давала. В ході сварок він   допускав побиття дружини, хоча раніше ногами її не бив. Також пояснив, що   дітей  на час події вдома не було,  один з синів  перебував в Кілії , другий гуляв в дворі. Після того, як   дружина його вдарила ножем, як вказує потерпілий, він  пішов до сусідки за допомогою,  отямився в лікарні.  Від  пояснень, даних в ході досудового слідства  ( ар.с. 34-35) ОСОБА_3  відмовився, пояснив, що  давав їх в лікарні і в той час був дуже ображений на дружину, крім того хотів себе вигородити, оскільки   визнає, що,  якщо б  не отримав  удару ножем  і не був би зупинений, то  міг би завдати підсудній ще більшої шкоди ніж вона завдала йому . Просить    суворого покарання не обирати  і дати  можливість  дружині жити в сім»ї та виховувати дітей, в події, що трапилась вважає винним себе, визнає факт  своєї агресивної поведінки та протиправних дій,  які  спровокували дії підсудної.

   Допитаний в суді малолітній свідок,  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснив, що  в день події  поїв з батьками та пішов гуляти, коли повернувся та зайшов на веранду то побачив, що матір  стоїть з ножем в руках, де був батько не пам»ятає.  Мама віддала ніж ,  він його помив і сховав в дворі, де були всі  виделки та ложки, бо перелякався. Також пояснив, що раніше не бачив, щоб батько бив маму і п’яною її ніколи не бачив. Також пояснив, що  в ході досудового слідства його допитував слідчий в школі  в присутності класного керівника, тоді він був ображений на матір,  що він казав слідчому не пам»ятає,  оголошені  в ході судового слідства власні пояснення ( ар.с. 94)  не підтвердив.

  Допитана в якості свідка  ОСОБА_5 пояснила, що  12.07.2010 року  близько 14 години почула, як сусід, ОСОБА_3  біля  входу  в двір  кличе  її   чоловіка. ОСОБА_3 притримував плече, сказав, що його підрізали .  Як вказує свідок, вона  побачила, що ОСОБА_3 становиться зле. За  ОСОБА_3  прибігла його дружина, ОСОБА_2,  вони з останньою повели ОСОБА_3 додому та викликали швидку допомогу. Сім»ю ОСОБА_3  характеризує позитивно.

 З досліджених в ході  судового слідства письмових доказів по справі  вбачається , що :

-          12.07.2010 року  о 19:05  до Кілійського РВГУМВС  надійшло повідомлення  від чергового лікаря Кілійської ЦРЛ про надходження  з тілесними ушкодженнями громадянина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ар.с. 3),   в ході огляду якого  згідно довідки судмедексперта  від 12.07.2010 року було виявлено  проникаюче  колото – різане поранення  лівої половини груди  с з пошкодженням околосерцевої  сумки та серця, яке є небезпечним для життя  пошкодженням та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень ( ар.с.15) Згідно в висновку  СМЕ  № 183  від 09.09.2010 року   у ОСОБА_3  виявлено  одне  проникаюче  колото – різане лівої половини  передньої поверхні  груди з  ушкодженням  передньої стінки околосерцевої сумки та частковим  пошкодженням передньої стінки серця з  великою  кровотечею  в  порожнину    околосерцевої сумки, яке є небезпечним для життя  пошкодженням і відноситься до категорії  тяжких тілесних  пошкоджень ( ар.с. 66-67)  Як вбачається з п.2- 3 вказаного висновку, ОСОБА_3 був завданий один удар  колото – ріжучим знаряддям типу ножа. Завдане поранення знаходиться    и завдало пошкодження життєво  важному органу, а саме -  околосерцевій сумці та частково передній  стінці серця.  При ненаданні   своєчасної кваліфікованої медичної допомоги   подобні тілесні ушкодження   закінчуються смертю особи через різні строки ( п.8)

-          12.07.2010 року о  23:30 год. ОСОБА_2  перебуваючи в службовому кабінеті   працівника Кілійського РВГУМВС зізналась  в тому, що    після побиття чоловіком схопила ніж  та  завдала останньому різану рану  грудної клітини, про що складений протокол   явки підсудної з повинною  ( ар.с. 22),

-          

-          як вбачається з  протоколу затримання ( ар.с.28) ОСОБА_2 перебуває під вартою  з 13.07.2010 року

-            в ході проведеного  15.07.2010 року  відтворення  обстановки  та обставин  події  за участю підсудної, ( ар.с. 36)   в присутності понятих встановлено, що  о 13:00 год  між  підсудною та її чоловіком  під час обіду виникла сварка, в ході якої  останній штовхнув  її з дивана, на якому вони   разом сиділи.  ОСОБА_2  впала,  тоді  потерпілий  почав бити  її ногами . Коли вона піднялась, то почала кричати та плакати, у відповідь на що ОСОБА_3  наніс їй  удар кулаком  по обличчю. Підсудна намагалась вибігти з кімнати в веранду , але  потерпілий її наздогнав та  заштовхнув знов в кімнату , де на журнальному столику вона побачила кухонний ніж, який вони використовували під час обіду, схопила цей ніж і вдарила  їм чоловіка.

-            Від проведення очної ставки потерпілий, ОСОБА_3 відмовився ( ар.с. 97)   

-           в ході допиту в якості   обвинуваченої  ОСОБА_2 зізналась, що   наносячи удар в  ножем в  верхню частину грудної клітини розуміла, що   могла його вбити ( ар.с.  53) зазначивши, що мала на меті лише  перелякати  потерпілого  з метою припинення побиття ( ар.с.53)

-            за висновком  СМЕ  № 167  від 27.08.2010 в ході проведення експертизи   у ОСОБА_2  виявлені два   синця правої щоки, синець  лівого плеча, синець  лівої молочної залози, два синці задньої поверхні груді, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень , які  по давності відповідають  70- ті добам   та могли  бути заподіяні   близько  7   ударами  в різні строки ( ар.с.61),  12.07.2010 року о  22:53 год проведено   медичний огляд ОСОБА_2, в ході якого встановлено   факт  вживання алкоголю та виявлені ознаки сп’яніння  ( ар.с.16-19), згідно висновку судово – медичного експерта  №  3173 від   22.07.2010 року  в крові громадянки  ОСОБА_2 був виявлений  етиловий спирт в концентрації  2,6%  ( ар.с.58)

-          За даними  комісійної  амбулаторної  судово – психіатричної  експертизи   від 12.08.2010 року  підсудна   визнана  осудною ( ар.с.74-75) Як вбачається з висновку призначеної в ході судового слідства судової  психолого – психіатричної експертизи  № 376 від  10-17.05.2011 року ,  емоційний стан  підсудної  в  ситуації, яка досліджувалась  за ступенем  впливу діяльності  на   свідомість  може бути  прирівняна  до стану фізіологічного  афекту.

    Як вбачається з довідки  Кілійської ЦРЛ від  31.08.2010 року , вартість  утримання   ОСОБА_3 , який перебував  на лікуванні  в хірургічному відділенні  Кілійської ЦРЛ з 12.07.2010 року по 31.07.2010 року складає 1960 грн 23 коп. ( ар.с.85) В порядку ст.. 28 КПК прокурором Кілійського району заявлено позовну  вимогу про стягнення з   підсудної  понесених  Кілійською ЦРЛ витрат  на лікування потерпілого від злочину ( ар.с.96).

  Відповідно до  ч.3 ст.27 Конституції України і ст..36 Кримінального кодексу України  кожна особа  має право  на необхідну оборону від суспільно небезпечного  посягання незалежно від  можливості  уникнути його або звернутися за допомогою  до інших осіб  чи органів влади .

Судом  достовірно встановлено, що  підсудна перебувала вдома, коли  в обідній час повернувся  чоловік, який вже був напідпитку  і під час обіду  внаслідок вживання  алкоголю  сп»янівши, почав сварку і почав бити її  , при цьому завдав не менше 7 ударів в різні частини  тіла, чотири з яких  в область голови.  Показання підсудної, яка з дня вчинення злочину перебуває під вартою,  повністю узгоджуються з показаннями потерпілого про те, що  у цей день  на ґрунті вжитого алкоголю та  ревнощів  він був дуже агресивним і фактично підсудна,  вдаривши ножем,  спинила його протиправні дії які  він  сам  припиняти не збирався.  

      На підставі наведеного  суд приходить до висновку про невірну кваліфікацію органом досудового слідства дій підсудної . Цей висновок суду ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, а саме: на показаннях підсудної,   на показаннях  потерпілого, свідків, досліджених висновках експертиз,  протоколах слідчих дій, документах справи,  сукупність яких  підтверджує   факт  вчинення   ОСОБА_3 неправомірних дій, які свідчать  про реальність та дійсність  суспільно небезпечного посягання, що існувало об’єктивно, і  підсудна   вдарила   потерпілого  ножем із метою  припинити таке посягання та захистити себе.  Однак ОСОБА_2   застосувала таке знаряддя і завдала потерпілому шкоди, яка не відповідає  небезпечності посягання  та обстановці захисту.

         Виходячи і додержуючись принципів змагальності, діспозитивності, безпосередності, не виходячи за межі пред’явлено обвинувачення, суд визнає  доведеною вину   ОСОБА_2  у  скоєнні закінченого замаху на  вбивство (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) при перевищенні  меж необхідної оборони,  діяння  таким, що підлягає перекваліфікації  з  ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 Кримінального кодексу на  ч.2 ст.15,  ст. 118  Кримінального кодексу України .

        При призначенні покарання суд  бере до уваги факт  тяжкість вчиненого злочину, обставиною, яка обтяжує покарання суд визнає  вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, обставиною, яка пом’якшує покарання  суд визнає  з’явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння  розкриттю злочину  (  п.1 ч.1 ст.66 КК)

     Суд враховує  також, що  підсудна за місцем проживання характеризується задовільно,  до кримінальної відповідальності притягується  вперше,  перебуває під вартою з 13.07.2010 року, має двох неповнолітніх дітей, тому,  беручи до уваги обставини справи та  особу  підсудної, призначає покарання  необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів  у вигляді позбавлення волі на строк, в межах передбачених законом .

 Заява прокурора про стягнення з підсудної витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину  підлягає задоволенню в повному обсязі.

Цивільний позов по справі потерпілим не заявлений.

Металевий ніж, визнаний речовим доказом ( ар.с.82)  повернутий власнику, ОСОБА_3   в ході досудового слідства   ( ар.с.83).

Судові витрати по справі  відсутні.

          Керуючись ст.. ст.. 323,324,334,335 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2  винною у вчиненні злочину, передбаченого   ст. 15 ч.2, ст. 118 Кримінального кодексу України  і призначити покарання у виді   1 року 22 дня позбавлення волі. Зарахувати  в строк відбування покарання   час перебування під вартою з 13  липня 2010 року  та звільнити  ОСОБА_2 з під варти  в залі суду  у зв»язку з відбуттям призначеного  строку  покарання.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь Бюджетної комунальної установи  «Кілійська центральна районна лікарня» витрати   в сумі  1960,23 грн на стаціонарне лікування  ОСОБА_3  в хірургічному відділенні  ЦРЛ  з 12.07.2010 року по 31.07.2010 року .

Речові докази по справі  на день розгляду справи  відсутні в зв’язку  з  їх поверненням власнику на стадії досудового слідства.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності   змінити з  тримання під вартою на  підписку про невиїзд .

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя                                  М.З. Гавриш

Суддя   М. З. Гавриш