Справа № 2-295/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

03 серпня 2011 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

                    головуючого                                        - судді Шевченка В.В.

при секретарі                                        - Кримковій Н.В.

за участю: позивача                              - ОСОБА_1

представника позивача                    - ОСОБА_2

відповідачки                                        - ОСОБА_3

представника відповідачки                    - ОСОБА_4

представника відповідача                    - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Некрасівської сільської ради Совєтського району АР Крим, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визначення йому додаткового строку у три місяці для прийняття спадщини. Позовні вимоги мотивує тим, що після смерті його матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, залишилось спадкове майно у виді земельної ділянки площею 6,5358 гектарів. Позивач зазначає, що він не прийняв своєчасно спадщину, оскільки оформленням всіх необхідних документів для прийняття спадщини після смерті матері займалася відповідачка ОСОБА_3, яка є його рідною сестрою. При цьому позивач дізнався про те, що в 2005 році він також повинен був звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини лише після смерті батька в грудні 2010 року. Також зазначає, що в цей час спадковим майном, яке залишилося після смерті матері, користується ОСОБА_3, що порушує його інтереси, як спадкоємця за законом. Крім того, у позовної заяві позивач посилається на свою юридичну неграмотність і вважає причину пропуску строку для звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори поважною та просить суд задовольнити поданий ним позов.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлений позов, посилаючись на обставини, викладені у позовної заяві. При цьому позивач пояснив, що він не знав про необхідність звернення до нотаріальної контори протягом шести місяців. Разом з цим, йому було відомо, що спадщину після матері прийняла відповідачка і він вважав, що в такому випадку він прийме спадщину після батька. Однак після смерті батька відповідачка також претендує і на його спадщину.

Представник позивача – ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що позивач часто хворів, а також доглядав за своєю малолітньою онукою, при цьому офіційно він на лікарняному не був. Усі ці обставини були перешкодою для звернення до нотаріальної контори.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала, при цьому пояснила, що вони з позивачем домовилися про те, що спадщину після смерті матері прийматиме саме вона, а після смерті батька позивач. Проте за життя відносини між її батьком та позивачем погіршилися і він не склав заповіт у відношенні позивача, тому вона звернулася з заявою про прийняття спадщини і після смерті батька, а коли про це дізнався позивач, він відразу звернувся до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. При цьому раніше він не мав наміру прийняти спадщину після смерті матері і пропуск строку був обумовлений не його юридичною неграмотністю, а небажанням приймати спадщину.

Представник відповідачки у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, пояснивши, що позивачу після смерті матері було відомо про необхідність звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк, проте він до зазначеного органу не звертався, оскільки він свідомо відмовився від прийняття спадщини. При цьому позивачу також було відомо, що відповідачка подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, тому він мав можливість своєчасно прийняти належну йому частину спадкового майна. За таких обставин, вважає, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню.

Представник відповідача Некрасівської сільської ради Совєтського району АР Крим у судовому засіданні пояснив, що він не визнає позовні вимоги, заявлені до Некрасівської сільської ради Совєтського району АР Крим, оскільки цей орган місцевого самоврядування неналежний відповідач, тому що предметом спадщини була земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту. Тоді як відповідно до ст.12 Земельного кодексу України повноваження сільської ради у сфері земельних правовідносин розповсюджуються на земельні ділянки в межах населеного пункту.  

Представник відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» у судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона визнана померлою.

Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6 (а.с.7). Після смерті зазначеної особи відкрилася спадщина за законом на належне їй майно – земельну ділянку товарного сільськогосподарського призначення.

Позивач по справі відноситься до першої черги спадкоємців за законом, відповідно до статті 1261 ЦК України, проте він пропустив строк для прийняття спадщини після смерті матері.  

Статтею 1272 Цивільного кодексу України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 24 Постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Таким чином, вихідним критерієм для вирішення спірних правовідносин для визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини є встановлення поважності причини пропуску цього строку.

Судом безспірно встановлено, що позивачу було відомо про смерть своєї матері, було відомо, що відповідачка ОСОБА_3 зверталася з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Таким чином для позивача були відсутні якісь об’єктивні перешкоди для своєчасного звернення до нотаріальної контори.

При цьому, суд не може розцінювати посилання позивача на юридичну неграмотність, як на поважність причини пропуску строку для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки цей довод позивача необґрунтований і не свідчить про наявність у нього об’єктивних, непереборних, істотних труднощів, які мали б бути перешкодою для своєчасного звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. При цьому суд також враховує, що, як вбачається з пояснень позивача, він має середню технічну освіту, працює в Совєтському районі електричних мереж інженером з транспорту, таким чином він має достатній рівень освіти, який би дозволив йому самостійно звернутися з заявою до нотаріальної контори. Доводи позивача та його представника, що позивач часто хворів, а також, що він доглядав за своєю малолітньою онукою не є підставами для задоволення позову, оскільки ці доводи не підтверджені будь-якими доказами. Крім того, з пояснень як позивача, так і його представника вбачається, що під час хвороби він офіційно на лікарняному не знаходився і таким чином на думку суду в нього не було ніяких перешкод для звернення з заявою до нотаріальної контори в межах строків, встановлених законодавством.

Крім того, суд враховує, що після смерті батька в грудні 2010 року, як зазначено у позовної заяві, позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Зазначена обставина спростовує його доводи щодо необізнаності про необхідність звернення до нотаріальної контори.

Також суд враховує, що позивач, як вбачається з його пояснень, знав про те, що спадщину після смерті матері прийняла його сестра, і вважав, що в такому випадку він прийме спадщину після смерті батька. Зазначена обставина свідчить про те, що позивач взагалі не мав наміру приймати спадщину протягом встановленого законом шестимісячного строку.

Враховуючи наведене і беручи до уваги відсутність в матеріалах справи достатніх даних про об’єктивність, непереборність, істотність труднощів, які мали б бути перешкодою для своєчасного звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, суд доходе до висновку, що передбачені ст.1272 ЦК України підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини відсутні і позов не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 08 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень не підлягають поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 14, 57, 61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Некрасівської сільської ради Совєтського району АР Крим, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим. Особи, які не були присутні у судовому засіданні, можуть оскаржити рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                      В.В.Шевченко