Справа  № 2-3248/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 липня 2011 року  Ізмаїльській міськрайонний суд  Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

             при секретарі – Горбуновій Х.М.,

              за участю сторін: представника позивача – ОСОБА_1

                                            представника відповідача – ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності, -

                                               ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовними вимогами, які згодом заявою від 05.07.2011 року були уточнені та якими просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та право власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вищевказане майно припинити, мотивуючи тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 являються власниками вищезгаданого житлового будинку у рівних частках кожний, у зв’язку з тим, що відповідачі не можуть повернути суму боргу у розмірі 4000 гривень, вони відмовляються від права власності на вищевказаний житловий будинок на її користь.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача, ОСОБА_5, в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнала у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідач, ОСОБА_6, в судове засідання не з’явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, її представник надала до суду заяву з проханням справу слухати у її відсутність, якою уточнені позовні вимоги визнала у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках кожному, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину серії ВВА № 225320 від 22.01.2004 року, виданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_5 та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії ВРД № 914788 від 01.02.2010 року, виданого Двадцять першою київською державною нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_6.

Згідно розписки про отримання грошів від 18.10.2010 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали від ОСОБА_4 у борг суму у розмірі 4000 гривень, яку зобов’язались повернути у строк до 18.04.2011 року, однак до теперішнього часу зобов’язання не виконали.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів.

Згідно до ст. 347 ЦК України, особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.  

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачі відмовились від права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок суми боргу у розмірі 4000 грн., позивач в свою чергу не заперечує проти передачі їй у власність житлового будинку в рахунок суми боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачі визнали позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 328, 346, 347 ЦК України, суд, –

                                                           ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності – задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Припинити право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 – за ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Апеляційна  скарга  на  рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                          Присакар  О.  Я.