Київський районний суд м. Полтави

Справа №  2-1961/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  15.07.2011  року, Київський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді –Турченко Т.В.   

при секретарі          -   Бойченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №5»Полтавської міської ради, Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області про визнання права користування житлом, реєстрацію за місцем проживання, -

                                                   В С Т А Н О В И В :

06 червня 2011 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відповідачів Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №5»Полтавської міської ради, Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області про визнання права користування житлом, реєстрацію за місцем проживання.

В поданій до суду заяві посилалися на те, що ОСОБА_1 на склад сім»ї: він, дружина ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3, яка є інвалідом дитинства, як працівнику ВАТ «Полтавахіммаш»на підставі ордеру №21 від 10.01.2008 року була надана кімната №212  площею 19,80 кв.м в гуртожитку підприємства АДРЕСА_1. За проживання у вказані вище кімнаті йому нараховувалась квартплата, яку він сплачував. 28.09.2010 року згідно рішення Полтавської міської ради гуртожиток за адресою АДРЕСА_1 був прийнятий до комунальної власності територіальної громади та переданий на баланс КП «ЖЕО № 5». Коли він звернувся до відповідачів щодо реєстрації його за вказаним вище місцем проживання разом з родиною, йому відмовили, посилаючись на те, що ордера, на підставі якого він був заселений в гуртожиток немає, інші документи, які б свідчили про правомірність його заселення у спірну кімнату відсутні. Тому йому порадили звернутись до суду за захистом своїх прав.

Оскільки вказана відмова порушує його права, просив суд визнати за ним та членами його сім»ї право користування жилим приміщенням кімнатою АДРЕСА_1 та зобов’язати Київський РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області зареєструвати його та членів його сім»ї за вказаною адресою.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_5, позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Представник КП «ЖЕО №5»Полтавської міської ради Бочкар Т.І. з позовом не згодна. Просила суд в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Представник Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області в судове засідання не з»явилась, але надала суду лист, в якому просила слухати справу у їх відсутності.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутності представника Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області.

          Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_5 позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника КП «ЖЕО №5»Полтавської міської ради Бочкар Т.І., вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі ордеру №21 від 10.01.2008 року (а.с.15) був поселений в АДРЕСА_1, який перебував на балансі ВАТ «Полтавахіммаш».

          Відповідно за користування вказаною вище кімнатою позивачу нараховувалась оплата, яка проводилась ним, що підтверджується квитанціями (а.с.9-10), що були надані позивачем.

          Як вбачається з списку мешканців гуртожитку «Юність», який був переданий КП «ЖЕО №5»Полтавської міської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в кімнаті №212 гуртожитку за вказаною вище адресою.

          При цьому ні ВАТ «Полтавахіммаш», на балансі якого перебував вказаний гуртожиток, ні КП «ЖЕО №5»Полтавської міської ради, на балансі якого перебуває гуртожиток на даний час правомірність поселення та проживання позивача та членів його сім»ї в кімнаті №212 не оспорювали та позову щодо їх виселення не пред’являли.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Частиною 1 статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтею 310 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну.

Дослідженими по справі доказами встановлено, що позивач та ОСОБА_2, ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1, але не зареєстровані за вказаною адресою.  Відсутність реєстрації у вказаній кімнаті порушує їх конституційні права, порушене право підлягає захистові.  

Обираючи спосіб захисту порушеного права суд вважає за необхідне визнати за позивачем ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право користування жилим приміщенням АДРЕСА_1 та зобов’язати СГІРФО Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області здійснити реєстрацію його та членів його сім»ї за вказаною вище адресою.

Керуючись ст.ст. 4-14, 209, 213-215 ЦПК України, суд, –

                                               В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право користування жилим приміщенням: кімнатою АДРЕСА_1

Зобов’язати СГІРФО Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області здійснити реєстрацію ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий                                                                                        Т.В.Турченко