РІШЕННЯ                                          Справа № 2-1362/11

                                               ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

4 серпня 2011 року                                                                                                     

         Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

              головуючого судді                                   - Токарєвої Н.М.,

              при секретарі                                              - Даткової К.В.,

              за участю

              позивачки                                                   - ОСОБА_1,

              відповідача                                                 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна між подружжям, визнання права власності на ? частину квартири  -

                                              В С Т А Н О В И В:

           ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна, набутого у шлюбі, визнання права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, що знаходиться в спільній  сумісній власності. У позовній заяві позивачка посилалася на те, що 27.03.1982 року вона уклала шлюб з відповідачем. Від сумісного життя вони мають двох повнолітніх дітей. 7.07.2008 року шлюб був розірваний, що підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу від 7.07.2008 року, виданим відділом РАЦС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис 185. У період шлюбу за сумісні кошти на ім’я відповідача вони придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13.02.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 Згідно звіту про незалежну оцінку вартості квартири АДРЕСА_1 ринкова вартість зазначеної квартири станом на 1.04.2011 року складає 127,327 гривень. Просила суд розділити сумісно придбане майно у період шлюбу, яке складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_1, у рівних частинах. Визнати за нею  право власності на ? частину квартири  АДРЕСА_1. Відповідачу залишити на праві власності ? частину квартири  АДРЕСА_1.

           У судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги и дала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

           У судовому засідання відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав повністю, не заперечував проти задоволення позову.

           Суд розглянувши дану цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення  позивачки,  відповідача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Відповідно до вимог ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, введення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

           Відповідно до вимог ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом  права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

           Відповідно до вимог ст. 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

         Відповідно до вимог ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна,  що належить їм на праві спільної сумісної власності,  незалежно від розірвання шлюбу.

           Відповідно до вимог ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя,  частки  майна дружини та чоловіка є рівними, якщо  інше  не  визначено  домовленістю  між  ними   або   шлюбним договором.

          Відповідно до ст.71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина  та  чоловік  не  домовилися  про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси  дружини,  чоловіка,  дітей  та інші обставини,  що мають істотне значення.

           Відповідно до вимог ст. 72 Сімейного кодексу України до вимоги про  поділ  майна,  заявленої  після  розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

           Статтею 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

           У судовому засіданні встановлено, що 27.03.1982 року між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб. Від сумісного життя подружжя мають двох повнолітніх дітей, що підтверджено свідоцтвами про народження.

           7.07.2008 року шлюб між подружжями був розірваний, що підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу від 7.07.2008 року, виданим відділом РАЦС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис 185.

           Будучи в шлюбі, 13.02.2004 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, сторони придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. При цьому  договір купівлі-продажу був оформлений на відповідача.

           Згідно звіту про незалежну оцінку вартості квартири АДРЕСА_1 ринкова вартість зазначеної квартири станом на 1.04.2011 року складає 127,327 гривень.,

           З огляду наведеного суд приходе до висновку, що згідно договору купівлі-продажу від 13.02.2004 року  спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності  ОСОБА_2 і його колишній дружині –ОСОБА_1 без визначення частки кожного. Позивачка вважає їх частки рівними.

           Відповідно до ст. 372  ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. В даному випадку спільне сумісне майно є однокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України частки майна дружини та чоловіка в спільній сумісній власності є рівними. Таким чином, суд вважає, що квартира АДРЕСА_1, яка набута у власність сторонами в період  шлюбу, є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у рівних частках, тобто по ? частки квартири належить кожному.

           Таким чином, в силу ст. ст.. 60, 71 Сімейного кодексу України суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

           На підставі викладеного, ст.ст. 368, 372 ЦК України, ст. 60, 61,68,69,70,71,72 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,60,61, 79,88,212, 213, 214, 215 ЦПК  України,

                                                       В И Р І Ш  И  В:

           Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна між подружжям, визнання права власності на ? частину квартири  - задовольнити.

           Визнати право власності на ? частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, залишивши на праві власності ? частину квартири  АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

           Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                  Суддя                                                                      Токарєва Н.М.

                                                                                                              04.08.2011