Справа № 2-1453/11

Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Сільченко В.  Є.

при секретарі Красіцька М. В.,  за участю позивача                                                           ОСОБА_1.

за участю представника позивача           ОСОБА_2

представника відповідача          Чупла І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до    Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про  відшкодування моральної шкоди причиненої  в результаті ушкодження здоров’я і часткової втрати  працездатності , суд  -

                                             ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі- Фонд) про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач  посилається на ті обставини, що позивач на протязі 23 років і 10 місяців я пропрацював в шкідливих умовах праці з перевищеними нормами  пилу і шуму. Останнім його місцем роботи було  Відкрите акціонерне товариство  " Криворізький зазізорурудний комбінат

26.04. 2004 року в зв’язку з погіршенням стану здоров’я позивач був звільнений з посади прохідника  4 розряду з повним робочим днем під землею з Криворізького державного залізорудного комбінату.

Згідно акту  розслідування хронічного професійного захворювання від 16.03.2004 року його захворювання є професійними , так як згідно вказаного акту я пропрацював в шкідливих умовах 23 роки і 10 місяців.

      У зв*язку з тим, що позивач тривалий період часу проробив в шкідливих  умовах праці  їм  були отримані ряд професійних захворювань , а саме  пиловий бронхіт першої  степені, емфізема легень першої ступені,  , легенева недостатність першої  ступені

   Окрім цього позивачу виставлений ще супутній діагноз:  туберкулама лівого легкого.

У зв’язку з придбаними професійними захворюваннями, а також часткової втрати працездатності  йому , згідно висновку, ВТЄК  від 01 травня.2005 року виставлено 20 відсотків втрати працездатності  безстроково, що підтверджує той факт , що він  вже не  зуміє вилікуватися, а хвороба буде тільки прогресувати.

Позивач також вважає, що в результаті придбаного професійного захворювання і часткової втрати працездатності йому причинена по вині підприємства моральна шкода, яка згідно ст. 23, 1195, 1196 Цивільного кодексу України підлягає відшкодуванню.

Окрім цього в ст. 3 Конституції України записано, що здоров*я людини є найвищою соціальною цінністю в Україні.

                   Причинена мені моральна шкода полягає в тому, що він людина працездатного віку втратила у зарплаті в результаті втрати ним професійної працездатності, вимушений нести додаткові витрати з сімейного бюджету на медикаменти, посилене харчування, придбання ліків, постійні медичні обстеження. При зміні погодних умов позивач  відчуває сильні болі в області грудної клітки , мені стає важко дихати .  З кожним днем я стаю все гірше чути відчуваю себе баластом для сім`ї  і це його приводить до стану відчаю,  позивач  перебуває на обліку у лікарів, став подразливий  В результаті придбаного позивачем професійного захворювання  повністю порушився його побут , його життєві зв’язки, відносини з оточуючими його людьми, так як він себе вважає  вже фактично неповноцінною людиною для суспільства. Позивача постійно супроводжують болі, які не зменшуються , а тільки посилюються , що фактично підтверджено і актом.  

        Знаючи про те , що він вже ніколи не зможе вилікуватися позивач відчуває стан відчаю і в нього   наступає депресія, а також знаючи про те , що стан його здоров’я буде тільки погіршуватися.

У зв*язку з вищевикладеними обставинами причинену позивачу  моральну шкоду він оцінює в 173800 гривен, виходячи з того, що мінімальна заробітна плата по Україні  на день подання позовної заяви складає 869 гривен і згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп2004 він має право вимагати в рахунок відшкодування мені моральної шкоди 200 розмірів мінімальної заробітної плати.

          Присутній  у судовому засіданні  позивач,  підтримав позовні вимого, та просив  задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача  -  ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні їх у повному обсязі, підтвердила обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача -  проти позову заперечувала пояснивши, що Законом України « Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди яку встановлює МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.

Крім того, 1 січня 2008 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року №107-УІ, в якому на підставі п.44 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» у п.3 розділу XI «Прикінцеві положення»: після абзацу третього доповнено новим абзацом такого змісту: «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року». Тобто, з 01.01.2008 року у Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві відсутній обов'язок, щодо відшкодування моральної шкоди всім застрахованим і членів їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку.

По-друге, 20 березня 2007 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалося виплата моральної шкоди – виключено. Таким чином, Фонд соціального страхування … не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Крім того, позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, тобто позивач пропустив строк, у межах якого він мав право звернутися до суду з вимогою про захист свого  права.

Суд, вислухавши доводи   сторін,  дослідивши письмові докази, давши їм оцінку, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Поясненнями представників сторін, матеріалами справи встановлено, що на протязі 23 років і 10 місяців позивач пропрацював в шкідливих умовах праці з перевищеними нормами  пилу і шуму. Останнім  місцем роботи було  Відкрите акціонерне товариство  " Криворізький зазізорурудний комбінат».

26.04. 2004 року в зв’язку з погіршенням стану здоровя позивач  був звільнений з посади прохідника  4 розряду з повним робочим днем під землею з Криворізького державного залізорудного комбінату. У зв*язку з тим, що позивач  тривалий період часу проробив в шкідливих  умовах праці  ним були отримані ряд професійних захворювань , а саме  пиловий бронхіт першої  степені, емфізема легень першої ступені,  , легенева недостатність першої  ступені

   Окрім цього позивачу виставлений ще супутній діагноз:  туберкулама лівого легкого.

У звязку з придбаними професійними захворюваннями, а також часткової втрати працездатності позивачу, згідно висновку, ВТЄК  від 01 травня.2005 року виставлено 20 відсотків втрати працездатності  безстроково.

 Оскільки позивач є застрахованою особою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно зі ст.21 п.1 «є» 28 ч.3 вказаного Закону , в обов’язки відповідача входить своєчасне та   в   повному   обсязі   відшкодування   шкоди,   заподіяної   працівникові    внаслідок ушкодження його здоров'я у вигляді страхової виплати у відшкодування моральної шкоди за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Суд вважає, що факт заподіяння йому моральної шкоди наявний, оскільки він втратив професійну працездатність в розмірі 20 %   безстроково    в працездатному віці від  професійного захворювання згідно висновків ВТЕК, що спричиняє йому фізичні та моральні страждання, він відчуває незручності в повсякденному житті, змушений терпіти фізичні болі та моральні страждання, відчувати себе неповноцінною людиною, як вдома так і перед сторонніми людьми.

Крім того, у судовому засіданні було з’ясовано, що позивач перебуває на обліку у лікарів, однак, поліпшення не настає. Позивач не має можливості фізичні навантаження,страждає від постійних болів, набряків. Встановлений діагноз: туберкулама лівого легкого .

Вимушені зміни в життєвих відносинах, сімейних обставинах, викликають у позивача моральні переживання, почуття безвихідності і відсутності перспектив на майбутнє. Всі вказані позивачем факти та обставини призводять до значних моральних страждань та переживань, значним чином змінили ритм та порядок його життя, порушили його нормальні життєві зв'язки, для чого він повинен прикладати значні додаткові зусилля для продовження свого життя.

Також, рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004  року  встановлено обов’язок Фонду… відшкодовувати моральну шкоду , заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Вказане положення не виключає обов'язку Фонду відшкодовувати моральну шкоду, спричинену умовами виробництва, в інших випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, спричиненої умовами виробництва, повинно забезпечуватись Фондом на підставі ст.ст.1, 5, 6,13,21 та частини 3 ст.28 цього Закону всім потерпілим, в тому числі в випадку тимчасової, стійкої або повної втрати професійної працездатності.

Саме цим Законом , на час встановлення позивачеві первинно ( 20.04.2005р.) втрати працездатності,  урегульовано порядок  відшкодування шкоди внаслідок нещасних випадків та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності, а тому посилення представника відповідача на пропуск терміну позовної давності відповідно до ЦК  та КЗоТ України є безпідставними.

          Виходячи з того, що право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з 20.04.2005р., дія Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», яким внесені зміни в Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» щодо припинення відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку з 1 січня 2008 року» на правовідносини сторін не поширюється, тому посилання відповідача на вказані Закони, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог суд вважає необгрунтованими.

Згідно з рішенням Конституційного Суду №6-рп2007р, від 09.07.2007р.; №  10-рп2008 р від 22.05.2008р.» Конституційний Суд України дійшов  висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».

Тобто, право застрахованої особи на отримання страхових виплат виникає під час дії законодавчих актів, які надають йому право на отримання відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача, заперечуючи проти заявленого позову, у судовому засіданні, на підставі ст. 60 ЦПК України не надав доказів на спростування тверджень позивача.

З урахуванням викладених обставин та наданих в порядку ст. 60 ЦПК України доказів суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди незалежно від наявності чи відсутності з цього приводу висновку МСЕК, яку повинен відшкодувати позивачу відповідач, як одну із передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» страхових виплат.

Обговорюючи розмір відшкодування позивачу  моральної шкоди, суд враховує, характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від одержаної травми  та професійного захворювання, тривалість лікування, втрату можливості його повної трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки, позивачем  втрачено 50% професійної працездатності по трудовому каліцтву, та 3 група інвалідності  дата висновку МСЕК є датою страхового випадку, який настав вже після 1 квітня 2001 року, тобто вже після введення в дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", з урахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди позивачу, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне  стягнути на його користь 40 000 грн. з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Керуючись ст.3, 8, ч.3 ст.22 Конституції України, ст..ст.1, 2, 5, 6, 13, 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»,   ст.ст.3,7,10,11,60,86,88,209,212-215ЦПКУкраїни,  суд, -

                    В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області  на користь ОСОБА_1  моральну шкоду в розмірі  20 000 грн. (двадцять тисяч  гривень 00 копійок) .

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь держави витрати на інформаційне технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 15 грн. 00 коп.

В іншій частині  позову відмовити.

         Апеляційна  скарга   на рішення суду   може  бути подана   протягом  десяти днів  з дня  проголошення   рішення  до Апеляційного суду   Дніпропетровської області  через Дзержинський районний  суд м. Кривого Рогу .  

Суддя:В. Є. Сільченко