_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Справа№2-3972/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          26.07.2011

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого – судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Фірко Ю.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення боргу за договором позики,

                                                    ВСТАНОВИВ:

     12 квітня 2011 року позивач звернулась до суду з названим позовом та просила постановити рішення, згідно якого стягнути з відповідача борг за договором позики у розмірі 5 000 доларів США, що на день подачі позову було еквівалентно 39823 гривні, судовий збір у розмірі 400 гривень,  а також витрати на ІТЗ у розмірі 120 гривень.

 У судовому засіданні до початку слухання справи по суті представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача  борг у розмірі 46513 гривень та 467 гривень судовий збір  та 120 грн. за ІТЗ.

               Свої вимоги мотивував тим, що  16 серпня 2007 року позивач позичив  ОСОБА_2 5000 доларів США строком до 31.12.2007 року  під 6% в місяць з можливістю продовження строку повернення боргу, про що відповідачем була складена розписка,  підписана нею власноручно.    На прикінці грудня 2008 року ОСОБА_2 розрахувалась з позивачем за проценти за 2008 рік та повідомила, що  повну суму боргу поверне до кінця 2009 року.

Після закінчення строку  позивач звернувся до відповідача з проханням повернути позику, однак йому було відмовлено. З того часу позивач неодноразово повідомляв відповідача про необхідність повернення грошей, однак ніяких дій з боку відповідача з приводу повернення грошей не було. На теперішній час зобов’язання щодо повернення грошей відповідачем не виконано, тому позивач вимушений звернутися до суду для захисту своїх законних прав та повернення грошових коштів.

Представник позивача в судове засідання з`явився, уточнені позовні вимоги   підтримав,   просив позов задовольнити.  

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, вказуючи на те, що борг з відсотками вже давно був повернутий її довірителькою позивачу.

  Заслухавши представника позивача, представника відповідача,  дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги   підлягають   частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини по справі є цивільно-правовими та врегульовані Цивільним Кодексом України, главою 71 , параграфом 1 договір позики.

 Як встановлено у судовому засіданні, 16 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та   ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого відповідач отримав від позивача грошові кошти у сумі   5000 доларів США зі сплатою 6 %. На підтвердження укладення договору була видана розписка (а.с. 5).

Представник позивача у судовому засіданні стверджував, що кошти позичались під 6% місячних, однак, доказів того надати не зміг, тому розрахунок заборгованості здійснювався ним з урахуванням 6% річних.

Строк повернення грошей у договорі  був обумовлений  до  31.12.2007 року.  Після закінчення строку позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів, останній грошові кошти повертати відмовляється, посилаючись на фінансову неможливість такого повернення.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні( позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів  (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

   Відповідно до ст. 1047 ЦК України Договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження  укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. На підтвердження зобов’язань відповідача позивачем була надана  боргова розписка ( а.с.7).

Згідно до вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути  позикодавцеві позику у строку та в порядку, що встановлені договором.

Згідно пояснень представника позивача  свої зобов’язання за  договором  позивач виконав у повному обсязі, а саме - передав відповідачу грошові кошти у розмірі  5000 доларів США, а відповідач зобов’язався повернути гроші  після закінчення дії  договору зі сплатою процентів,  однак свої зобов`язання відповідач не виконав, гроші не повернув, у судове засідання не з`являється, тобто від своїх зобов’язань ухиляється.

             Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України  підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається зі ст. 625  ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.  

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти  стягнення з ОСОБА_2 суми боргу, стверджуючи, що у розписці є виправлення у цифрі 7  та грошова одиниця, в якій були взяті 5000 –є невідомою.

            Крім того, представник відповідача стверджувала, що ОСОБА_2 повертала свій борг щомісячно одночасно з відсотками по 360 доларів США з вересня 2007 року. Вказана сума передавалась позивачу різними особами. Так усього позивачу було передано 14.400 доларів США, однак ніяких розписок при цьому відповідач від позивача не отримував. На підтвердження своїх слів просила викликати у судове засідання свідків, які підтвердили б факт повернення позивачеві грошових коштів у сумі 14 400 доларів США.

          Відповідно до вимог  ст.1051 ЦК України позичальник має право  оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений  у письмовій формі, рішення судуне може грунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.   

               Згідно до вимог ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалась на його банківський рахунок.

   Факт неповернення боргу піддержується тим, що борговий документ (розписка) перебуває у позивача, так як, відповідно до ч.3 ст. 545 ЦК України, тільки наявність боргового документу у боржника підтверджує виконання їм свого обов’язку.

    Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець  має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено законом або договором. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так як прострочка повернення позики складає 936 днів, то відсотки за користування грошовими коштами складають 5000*6%*936 днів:365 днів=769 доларів США

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає стягненню у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлений договором або законом.

Згідно ст.99 Конституції України та Указа Президента України від 25.08.1996 року „Про грошову реформу в Україні” грошовою одиницею України є гривня, таким чином стягненню підлягає сума у розмірі еквівалентної  5769 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день постановлення рішення (100 доларів США=797,1грн.) складає 45 984,7 грн.

        Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, доходить до висновку про те, що в справі мається достатньо доказів для ухвалення   рішення про задоволення позову та стягнення  з відповідача   ОСОБА_2 заборгованості за договором позики на загальну суму 5769 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день постановлення рішення (100 доларів США=797,1грн.) складає 45 984,7 грн., а також судових витрат, пов’язаних з подачею позову до суду у розмірі  467 гривень - держмито та 120 гривень ІТЗ.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.  7, 8, 10, 11, 15, 130, 209, 212-215, 223  ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, ч.1 ст.149, 509, 510, 526, 527, 611, 612, 625, 1046, 1047,1049  ЦК України (16.01. 2003р),  суд -

                                                         ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги    ОСОБА_1  -  задовольнити частково.

Стягнути  з    ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1   на користь    ОСОБА_1, мешкаючої АДРЕСА_1   суму боргу  у розмірі    5769 доларів США ( п’ять  тисяч сімсот  шістдесят дев`ять доларів США), що за курсом НБУ на день постановлення рішення (100 долларів США= 797,1 гривень) складає   45984,7 (сорок п’ять   тисяч дев’ятсот вісімдесят чотири гривні сім   копійок) .

Стягнути  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь    ОСОБА_1, мешкаючої АДРЕСА_1    судовий збір  у розмірі   467 ( чотириста шістдесят сім   гривень) та 120 ( сто двадцять гривень ) за ІТЗ.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси  апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  його оголошення.  

С у д д я :

Суддя :                                            Куриленко О.  М.