Гребінківський районний суд Полтавської області

_________________________________________________________________                

Справа  № 2-а-610/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30.05.2011                                                                                                         м. Гребінка                                         30 травня 2011 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Радзівона О.І., секретаря Кузуб В.В., за участю позивача, розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської роти дорожньо-патрульної служби в особі лейтенанта міліції Лещенка Ігоря Михайловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

19.05.2011 року позивач звернувся до суду із позовом до Полтавської роти дорожньо-патрульної служби в особі л/м Лещенка І.М. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та суду пояснив наступне. Лейтенантом міліції Лещенком І.М. 13.05.2011 року було винесено постанову серії ВІ № 232322 у справі про адміністративне правопорушення, в описовій частині якої зазначено, що громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 13 травня 2011 року о 16 год. 35 хв. на 306 км. автошляху Київ-Харків, керуючи автомобілем Шевроле д.н. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 91 км/год., у населеному пункті Решетилівка, позначеному знаком 5.45, чим перевищив швидкість руху на 31 км/год., та на підставі ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постановив накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень.

Позивач вважає вказану вище постанову такою, що не відповідає обставинам справи та вимогам закону з тих підстав, що він рухався на власному автомобілі з дотриманням правил дорожнього руху по автошляху Київ-Харків у групі з декількох автомобілів, та, приблизно на 306 км його зупинив інспектор ДПС, на прохання назвати причину зупинки, останній показав зафіксовану на приладі швидкість 91 км/год та відповів, що він перевищив встановлену швидкість в населеному пункті, хоча він контролював швидкість по спідометру, яка становила 80 км/год, та рухався із дотриманням ПДР.

Зазначає, що відповідно до протоколу, для фіксації швидкості використовувався вимірювач швидкості, який всупереч ст. 251 КУпАП, не мав функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, тому він не може бути використаний як доказ, окрім того, у протоколі та постанові відсутні докази того, що швидкість, відображена на приладі, належить саме його автомобілю.

Вказує, що при розгляді справи на місці йому не надано було часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів, що порушує його права.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд скасувати постанову та закрити провадження у справі.

В судовому засіданні позивач свою вину не визнав та виклав свої доводи, що наведені у позовній заяві. Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що о 16 год. 35 хв. 13 травня 2011 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем Шевроле д.н. НОМЕР_1, на 306 км автошляху Київ-Харків, в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 «Решетилівка», рухався зі швидкістю 80 км/год, перевищивши дозволену швидкість руху на 20 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР.

Даний факт зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення від 13.05.2011 року серії ВІ 1 № 140262, показами свідків або фото- чи відеоматеріалами він не підтверджений.

Постановою інспектора Полтавської роти ДПС лейтенанта міліції Лещенка І.М. серії ВІ № 232322, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що він 13.05.2011 року о 16 год. 35 хв. на 306 км автошляху Київ-Харків, керуючи автомобілем Шевроле д.н. НОМЕР_1, в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 «Решетилівка», рухався зі швидкістю 91 км/год, перевищивши дозволену швидкість руху на 31 км/год (прилад «Радіс» № 2232), (а.с. 9).

Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

За змістом ч. 1 ст. 122 КУпАП, склад даного правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобі більш, як на 20 км/год.

З огляду на вищевикладене, доводи позивача про те, що він не скоював правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, про відсутність доказів того, що відображена на приладі швидкість руху належить саме його автомобілю, суд вважає слушними і такими, що заслуговують на увагу, з підстав того, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, не виконав свого обов’язку стосовно доказування правомірності своїх дій та не представив суду доказів вчинення позивачем вказаного вище правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги … .

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган  (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні встановлено, що всупереч вимог ст. 268 КУпАП, відповідачем було порушено право позивача на користування юридичною допомогою адвоката, при винесенні постанови не враховано особу порушника, його майновий стан, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, формально в діях ОСОБА_1 мало місце порушення п. 12.4 ПДР, оскільки він перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів у населених пунктах на 20 км/год, однак навіть дане перевищення встановленої швидкості руху не містить у собі складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю, а постанова - скасуванню.

          Ні підставі вищевикладеного, керуючись ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 232322 від 13 травня 2011 року про накладення на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, адміністративного стягнення у вигляді 255 (двохсот п’ятдесяти п’яти) гривень, винесену інспектором Полтавської роти ДПС л/м Лещенком Ігорем Михайловичем, - недійсною та скасувати її.

          Справу про адмністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити, за відсутності у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя           О. І. Радзівон