Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа №  1-157/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26.07.2011  Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого –судді Чернюк В.Д.,

                                                   при секретарі Рубан Т.М.,

                                                   з участю: прокурора Корсун В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді кримінальну справу за обвинуваченням  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Міхново Ізяславського району Хмельницької області, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, утриманців не має, не працюючого, не військовозобов’язаного, проживаючого АДРЕСА_1 не судимого в силу ст. 89  КК України ,                                                                        

                                 по ст. 185 ч. 1 КК України ,-

                                                в с т а н о в и в :   

              09 травня 2011 року,  в денний час доби, підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та, знаходячись в будинку потерпілого ОСОБА_2, що АДРЕСА_2 користуючись тим, що господар відволікся, таємно викрав зі столу належний потерпілому мобільний телефон марки „Сіменс А 65” вартістю 89 гривень 52 копійки  з сім –карткою оператора „МТС” вартістю 10 гривень, на рахунку якої знаходилося 20 гривень, а всього викрав майна цього потерпілого на загальну суму 119 гривень 52 копійки, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

              Свою вину в інкримінованому діянні підсудний визнав повністю і пояснив, що 09 травня 2011 року він дійсно вживав спиртні напої разом з потерпілим, в будинку останнього, здійснив крадіжку мобільного телефону, що належав потерпілому, який в подальшому продав у м. Миргороді, одержавши за це 12 гривень. Згодом викрадений телефон було розшукано працівниками міліції та повернуто потерпілому.

               З’ясувавши правильність розуміння підсудним суті пред’явленого йому обвинувачення, не маючи сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного, за пропозицією прокурора, в порядку ст. 299 КПК України, обсяг доказів, що підлягали дослідженню, обмежено допитом підсудного та вивченням матеріалів, які характеризують його особу.

               Таким чином, заслухавши показання підсудного, вивчивши матеріали справи, які характеризують його особу, суд приходить до висновку про те, що протиправні дії ОСОБА_1, які проявилися у таємному викраденні чужого майна, слід кваліфікувати, як крадіжка, тобто, по  ст. 185 ч. 1  КК України.

               Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, суд визнає з’явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину. Обставиною, яка  обтяжує його відповідальність, слід визнати вчинення злочину особою в стані алкогольного сп’яніння.

              При призначенні міри покарання підсудному враховується ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, вартість викраденого майна, його значимість для потерпілого, той факт, що викрадене майно повернуте потерпілому в натурі, обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання підсудного, його вік, а також особа ОСОБА_1, який за місцем проживання характеризується посередньо.

    З огляду на це, суд приходить до переконання про доцільність призначення цьому підсудному мінімальної міри покарання у виді штрафу, що сприятиме досягненню мети його виправлення і перевиховання та запобігання вчинення нових злочинів.

             Керуючись ст. ст. 16 –1, 323, 324 КПК України , суд , -

                                         з а с у д и в :

            ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання по ст. 185 ч. 1 КК України у виді штрафу в сумі 850 ( всімсот п’ятдесят ) гривень.

            Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.

             Речовий доказ по справі –мобільний телефон марки „Сіменс А 65” з сім карткою, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 / а.с. 52, 53, 77 /, той  може використовувати на свій розсуд, як власник.

             Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляцій через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя   В. Д. Чернюк