_____________________________________________________________________________________

Справа№ 2-а-3193/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2011  року          

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання  - Ганєв А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси та просить зобов’язати відповідача -  управління Пенсійного фонду України у Київському районі  м. Одеси, нарахувати та виплатити їй, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за періоди з липня 2007 року по грудень 2007р. - суму 703, 87 гривен, з травня  2008 року по грудень 2008 року суму - 713,06 гривен, з січня 2009 року по грудень 2009 року - суму 1225,20 гривен, з січня 2010 року по серпень 2010 року суму - 1124, 20 гривен, а разом 3766 (три тисячі сімсот шістдесят шість) гривен 33 копійки.  

З посиланням на приписи ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач стверджує, що відповідач не виконує вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що порушує її законні права на належний соціальний захист. Законами України «Про державний бюджет України»на відповідні роки положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»були обмежені виплати соціальної допомоги дітям війни. Однак рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року відповідні положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційними. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року відповідні положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»також визнано неконституційними.

У 2009-2010 роках Законами України про державний бюджет на відповідні роки не обмежувався розмір виплат державної соціальної допомоги дітям війни. Тому позивач стверджує, що їй не доплачено за період з липня 2007 року по грудень 2007р. - суму    703, 87 гривен, з травня 2008 року по грудень 2008 року суму - 713,06 гривен, з січня   2009 року по грудень 2009 року - суму 1225,20 гривен, з січня 2010 року по серпень   2010 року суму - 1124, 20 гривен, а разом 3766 (три тисячі сімсот шістдесят шість) гривен   33 копійки.

Позивач вказує, що вона своєчасно не звернулась до суду з адміністративним позовом, оскільки вважає, що державну соціальну допомогу їй не виплачено з вини органу, що повинен був її виплачувати, тому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»державна соціальна допомога дітям війни повинна їй бути сплачена за минулий час без обмеження будь-яким строком.

         Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11 липня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі                              м. Одеси в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання відмови відповідача щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком –безпідставною та нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечення її виплати за періоди з липня 2007 року по 07 грудня 2010 року та в частині стягнення з відповідача конкретної грошової суми - залишено без розгляду за клопотанням позивача.

Позивач у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, якою просить справу слухати у його відсутності. Суд вважає матеріали повними та достатніми для вирішення справи за відсутністю позивача.

Представник відповідача –Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, надав суду заперечення проти позову, якими позовні вимоги не визнав, вважає їх незаконними та необґрунтованими, справу просив розглянути за його відсутності в судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомленого представника відповідача.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни і знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси.  

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить  30% мінімальної пенсії за віком.  

                  Але, як вбачається з матеріалів справи, позивач є вдовою учасника війни.

Відповідно до листа управління Пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси від 31 травня 2011 року ОСОБА_1 з 06.08.2003р. до її пенсії встановлено підвищення дружини померлого учасника бойових дій –інваліда від загальних причин захворювання, згідно ст.ст. 10, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»- 50% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до внесених з 01.07.2006р. змін до  ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»- дружині (чоловіку) померлого учасника бойових дій-інваліда пенсії підвищуються на   10% прожиткового мінімуму, передбаченого для непрацездатних осіб.

          Згідно зі ст.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать:учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

          Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»чинність цього Закону поширюється на дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

          Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р. особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

          Оскільки позивач є вдовою учасника війни та отримує надбавку згідно з Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням №НОМЕР_1, виданим 06 серпня 2003 року та розпорядженням про перерахунок пенсії, то права на надбавку як дитині війни позивач не має.

На підставі  викладеного, керуючись  ст. 10, 15 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року,   ст.ст. 7, 9, 11, 13, 41, 128, 159, 160, 161, 162, 163, 167, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії –відмовити.

          Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                      Літвінова І.  А.