Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 2-272/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 липня 2011 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого –судді                                                            Косик С.М.,

за участю секретаря                                                             Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області, ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про визнання права власності на майно,

в с т а н о в и в :

в червні 2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3.  08.02.2001 року державним нотаріусом було посвідчено право власності за останнім на ? частину у спільному сумісному майні, придбаному подружжям за час шлюбу, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1, в цей же день нотаріусом було видано свідоцтво на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 в рівних частках є його дружина ОСОБА_1 та його син ОСОБА_2. На підставі вказаного свідоцтва в технічний паспорт внесено зміни, згідно яких ? частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ? ОСОБА_2 та зареєстровано в державному реєстрі. Земельна ділянка 0,15 га., на якій розташовано будинок, належала ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Машівської селищної ради.  Вони вирішили продати вказаний будинок, але в технічному паспорті зазначені самовільні забудови, а саме: гараж Г, сарай-прибудова г1, погріб г, а тому просять визнати за ними право власності на вказані самовільно збудовані будівлі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з’явився, надав заяву (а.с.40), в якій просить справу розгляди без його участі, позовні вимоги  підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву (а.с.39) з проханням слухати справу без його участі, з рішенням суду згодні.

Третя особа в судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в смт. Машівка помер ОСОБА_3(а.с.6).

08.02.2001 року державним нотаріусом Машівської державної нотаріальної контори було посвідчено право власності за ОСОБА_1 на ? частину у спільному сумісному майні, придбаному подружжям за час шлюбу, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 (а.с.14).

08.02.2001 року державним нотаріусом видано свідоцтво на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 в рівних частках є його дружина ОСОБА_1 та його син ОСОБА_2. Спадкове майно складається з ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки розміром 0,15 гектара, переданої для обслуговування цього домоволодіння, що належить спадкодавцю на підставі рішення виконкому Машівської селищної ради від 02.02.1995 року за №50 (а.с.15).

З копії технічного паспорту вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано 3/4 частину, а за ОСОБА_2 ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.7-13).

          Як свідчить технічний паспорт, домоволодіння по АДРЕСА_1 має самовільно збудовані споруди: гараж літера Г, сарай-прибудова літера г1, погріб літера г.

Машівська селищна рада не заперечує проти визнання права власності на самовільні забудови в АДРЕСА_1, що стверджується довідкою за №552 від 28.04.2011року (а.с.28,31).

Головний архітектор району вважає за можливе вказане самовільне будівництво визнати законно збудованим, оскільки при будівництві не порушено архітектурно-планувальної вимоги до забудови селища, а  також будівельні норми і правила (а.с.27),

          ДЗ «Машівська районна санітарно-епідеміологічна станція», Машівський РВ УМНС України в Полтавській області не заперечують проти узаконення самовільної забудови на власній садибі за адресою АДРЕСА_1, що стверджується відповідними довідками (а.с.29,30).

          Згідно звіту про проведення технічного обстеження на відповідність державним будівельним стандартам та будівельним нормам садиби по АДРЕСА_1, конструктивна схема самовільних добудов господарських будівель будинку надійна, всі конструктивні елементи знаходяться в «задовільному»технічному стані, який забезпечує надійну безпечну експлуатацію будівлі. Розташування господарських споруд під літерами «Г», «г1»та «г»на власній сільській садибі не заперечує вимогам ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень»п.3.29 та «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», Міністерство охорони здоров’я України 1996р., рекомендовано оформити узаконення та прийняття в експлуатацію вказаних споруд згідно чинного законодавства (а.с.17-26).

          Відповідно до ст. 392 ЦК України –власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.  

          На підставі ч.3  ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці,  що не була відведена для цієї мети,  за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.          

          Аналізуючи зібрані у справі докази, враховуючи, що самочинно збудовані споруди здійснено на земельній ділянці, що належить позивачам на праві власності та відповідають будівельним нормам та іншим державним стандартам з питань будівництва, суд вважає, що за позивачами може бути визнано право власності на ці будівлі.

          Судові витрати підлягають розподілу відповідно ст.88 ЦПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 376, 392 ЦК України,  суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області, ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про визнання права власності на майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право спільної часткової власності на самочинно побудовані господарські споруди: гараж під літерою «Г», сарай-прибудова літ. «г1»та погріб літ.«г», що розташовані по АДРЕСА_1 з визначенням часток ОСОБА_1 в розмірі  ?, ОСОБА_2 ? .  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд Полтавської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.  

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: ( підпис )          

Копія вірна:

Суддя Машівського районного суду                                                                      С.М.Косик