Справа №2-562/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25 лютого 2011 року                                                                                м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді                                                                                        Холод Р.С.,

при секретарі                                                                                            Книш С.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-  

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить 7/25 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. У належній ОСОБА_1 на праві власності частині вказаного будинку, а саме у квартирі №5 проживають його донька ОСОБА_5 зі своїм чоловіком ОСОБА_6 та їх малолітньою дитиною. У квартирі №3 вказаного будинку проживає відповідач ОСОБА_3, який 26.09.2009р., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, діючи навмисно, з хуліганських мотивів, знищив та пошкодив належне ОСОБА_1 майно біля будинку, а саме пошкодив трубу душника, кронштейн кріплення мотузок для сушіння білизни, центральну хвіртку, хвіртку, кахель, шифер, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2 492,64 грн.  Крім того, вчиняючи хуліганські дії, ОСОБА_3 висловлювався нецензурною лайкою у бік ОСОБА_5, яка у цей час знаходилася вдома сама разом із малолітньою дитиною, 2009 р.н., погрожував ОСОБА_5 фізичною розправою, підпалом будинку. Побоюючись за своє життя та здоров’я, а також за життя та здоров’я своєї дитини, розуміючу реальну можливість втілення відповідачем у життя своїх погроз, ОСОБА_5 вимушена була із малолітньою дитиною покинути своє помешкання та втікати від ОСОБА_3 За свої протиправні дії ОСОБА_3 постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.  Таким чином, вина відповідача у заподіянні шкоди встановлена та не підлягає доказуванню. Просять суд стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2 492,64 грн., моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., яка виразилася у знищенні та пошкодженні майна, образах і ганебному ставленні до доньки та онуки, що призвело до порушення душевної рівноваги, спричинило душевні страждання, негативно вплинуло на самопочуття, а також судові витрати у розмірі 161 грн.; на користь позивача ОСОБА_5 –моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн., яка виразилася в образах з боку відповідача з використанням нецензурних виразів, приниженні перед сусідами, ганебному ставленні до неї, погрозах фізичною розправою, та судові витрати в сумі 27 грн.    

В судове засідання позивач ОСОБА_5 не з’явилася. Про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в заяві.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, не заперечували факт хуліганських дій з боку відповідача по відношенню до позивачів, однак заперечували щодо розміру матеріальної шкоди. Суду пояснили, що відповідачем було пошкоджено лише дверний замок, частково кахель та шифер, інше майно, на яке посилається позивач ОСОБА_1 у заяві відповідачем не пошкоджувалось, а тому не підлягає задоволенню. Також в повному обсязі заперечують щодо завдання та відшкодування моральної шкоди, оскільки вона не підтверджена позивачами.    

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, їх представників, допитавши свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши відмовний матеріал №11858 від 04.12.09р., справу про адміністративне правопорушення №3-3265/09, а також інші докази, що є в справі, суд приходить до наступного.  

Судом встановлено, що 7/25 частин будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с. 7). В зазначеній частині, а саме в квартирі №5 вказаного будинку проживають позивач ОСОБА_5 (донька ОСОБА_1) разом з чоловіком та малолітньою донькою.  В квартирі №3 будинку проживає відповідач ОСОБА_3 Дані факти підтверджуються та не заперечуються сторонами.

26.09.2009р. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знищив та пошкодив належне ОСОБА_1 майно біля будинку. В зазначений час у квартирі №5 перебувала позивач ОСОБА_5 разом з малолітньою донькою, на адресу яких відповідач виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, підпалом будинку.

Зазначені факти підтверджується показаннями свідків, даними, отриманими під час вивчення відмовного матеріала, постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.10.2009р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.  Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами.

Позивачем ОСОБА_1 не надано до суду доказів в обґрунтування завданої йому відповідачем матеріальної шкоди в розмірі 2 492,64 грн. Так, суд вважає доведеним завдання матеріальної шкоди в розмірі 1103,40 грн., яка складається з витрат пошкодженого кахеля, шифера та замка. Інші, надані позивачем ОСОБА_1 докази на підтвердження матеріальної шкоди, а саме калькуляції робіт та матеріалів щодо встановлення труби душника і ремонт отмостки, кронштейна кріплення мотузок для сушіння білизни, ремонт центральної хвіртки, хвіртки (а.с. 9-12), судом не приймаються до уваги, оскільки факт виконання зазначених робіт та їх сплата не підтверджена. Таким чином, вимоги позивача ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково на суму 1 103,40 грн., які знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.      

            Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної  шкоди  визначається судом  залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань,   погіршення   здібностей  потерпілого  або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,  якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру   відшкодування   враховуються   вимоги розумності і справедливості.   

             Згідно з ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди,  яка підлягає відшкодуванню,  та не пов'язана з розміром цього відшкодування.   

           Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст.1167 ЦК України, коли шкода відшкодовується незалежно від її вини.   

                  Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що заявлені позивачем ОСОБА_5 позовні вимоги обґрунтовані як такі, що підлягають до задоволення частково, в частині відшкодування моральної шкоди, компенсацію за яку суд визначає в розмірі 1500 грн. При визначенні розміру завданої моральної шкоди суд враховує сильне душевне хвилювання позивача, яка безпосередньо була присутня в момент скоєння протиправних дій відповідача, які також були направлені проти неї, та які могли загрожувати їй та її малолітній дитині здоров’ю та життю. У задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити, оскільки заявлена до стягнення сума є не доведеною. Також з підстав недоведеності не підлягають задоволенню вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 208, 209, 212 –215, 218  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_5  задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди в розмірі 1 103 (одна тисяча сто три) грн. 40 (сорок) коп. та судові витрати у розмірі 142,58 грн. (судовий збір –22,58 грн., витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи –120 грн.)  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 1 500 (одна тисяча п’ятсот) грн. та судовий збір в розмірі 8 (вісім) грн.. 50 (п’ятдесят) коп.  

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний  суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.  

          Суддя:                                                                                              Р.С. Холод