Справа №2-1377/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2011 р.          м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі

Головуючого судді          Наумової І.Й.,

при секретарі          Фіркалової І.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів по договору позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів по договору позики. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.09.2008 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено договір позики. В підтвердження укладання договору позики, позичальником була складена розписка, що містить необхідні реквізити правочину, згідно якої ОСОБА_3 взяла в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 60000 грн.. Позивач 21.05.2010 року відправив відповідачу лист вимогу, в якому повідомив про необхідність повернення боргу, але відповідач до теперішнього часу не виконав обов'язку щодо повернення суми, в зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до суду з вказаним позовом. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму позики в розмірі 60000 грн., відсотки за користування належними позивачу грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ в сумі 1293,82 грн., інфляційні витрати в розмірі 23826 грн. та 3% річних в розмірі 281,09 грн., всього 97043,91 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати та юридичні послуги, згідно з доданими квитанціями.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив зазначені в позові обставини, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судові засідання, призначені на 22.10.2010р., 17.11.2010р., 26.11.2010 р., 17.12.2010 р., 27.12.2010 р., 19.01.2011 р. не з'являвся, про час та місце судового розгляду оповіщений у встановленому законом порядку. Надавав суду заяви про відкладення судового розгляду. Суд вважає такі заяви звичайним затягуванням справи та відмовою від виконання обов'язків, неповагою до суду.

У відповідності до ст. 224 ЦПК України суд, за згодою позивача та його представника ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача, його представника та дослідивши інші докази, які є у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до письмової розписки від 03.09.2008 року (а.с.5) позивач ОСОБА_1 передав у позику відповідачу ОСОБА_3 кошти в сумі 60000 грн. на ремонт квартири. Як вбачається з розписки, відповідач для компенсації інфляції протягом часу позики зобов'язувався виплачувати щомісяця грошову суму в розмірі 1083,00 грн., яка не зменьшувала розмір основного боргу. Також для забезпечення повернення позики відповідач ОСОБА_3 зобов'язувалась при неможливості повернення позики, отримати кошти в банку під належну на праві власності квартиру.

Згідно із ч.І ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із п.З ч.І ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Дану розписку за своїм характером суд розцінює як договір позики.

21.05.2010 року позивач на адресу відповідача направив вимогу про необхідність повернення боргу. Вимога вручена ОСОБА_3 25.05.2010 року.(а.с.12).

За нормами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач ОСОБА_3 позику не повернула, до суду заперечень не надавала, та не оспорює укладений договір та його суму.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Зазначена боргова розписка не містить конкретний строк щодо повернення коштів, тому відповідач повинен був повернути грошові кошти в термін до 26.06.2010 року - з наступного дня після спливу строку на повернення від пред'явлення вимоги з 26.05.2010 року.

Судом встановлено, що відповідач своїх обов'язків за договором позики не виконав та не повернув позивачу грошові кошти.

Відповідно до ч.2 ст.1048 ЦК України договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Оскільки вищезазначений договір позики укладений між фізичними особами і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності жодної із сторін суд, на підставі ч.2 ст.1048 ЦК України вважає його безпроцентним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.625  ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних проводиться за формулою: 60000 грн. * 3% * /365 днів = 04,93 грн., відтак сума 3% річних за період з 26 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року становить 04,93 грн.*188 днів = 926,84 грн.; за період з 01 січня 2011 року до моменту звернення до суду становить 04,93 грн. *19 днів = 93,67 грн., а.разом становить 1020,51 грн. (одна тисяча двадцять грн. 51 коп.).

З урахуванням зазначених норм і рекомендацій Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 р., а також роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/223 від 12.05.1999 р., відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, яку ОСОБА_3 зобов'язана сплатити на користь позивача ОСОБА_1 на 19.01.2011 року складає 63992, 13 грн.: (60000 грн. х 0,994 (індекс інфляції за травень 2010р.) х 0,996 (індекс інфляції за червень 2010р.) х 0,998 (індекс інфляції за липень 2010р.) х 1,012 (індекс інфляції за серпень 2010р.) х 1,029 (індекс інфляції за вересень 2010р.) х 1,005 (індекс інфляції за жовтень 2010р.) х 1,003 (індекс інфляції за листопад 2010р.) х 1,008 (індекс інфляції за грудень 2010р.) х 1,010 (індекс інфляції за січень 2011р.). Таким чином індекс інфляції за весь час прострочення складає 3992, 13 коп.

Таким чином встановлено, що на день розгляду справи борг у сумі 60000 грн., інфляційні витрати за весь час прострочення в розмірі 3992, 13 грн. та 3% річних в розмірі 1020,51 грн., всього 65012,64 грн. позивачу не сплачено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в результаті не виконання відповідачем зобов'язань, були порушені майнові права ОСОБА_1, як власника грошових коштів, тому з урахуванням вищезазначених норм і рекомендацій Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 р., а також роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/223 від 12.05.1999 р. позов підлягає частковому задоволенню, а саме в задоволенні вимог про стягнення інфляційних коштів за договором позики від 03.09.2008 року необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача коштів по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та на правову допомогу, то вони підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Згідно п. 2 ч. З ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було сплачено грошові кошти у сумі 2000 грн. за надання правової допомоги.

Встановлені судом обставини підтверджуються договором, укладеним 06 вересня 2010 року та додатковим договором від 19 січня 2011 року між ОСОБА_2(адвокат) та ОСОБА_1 (замовник) про надання юридичних послуг. Оплата винагороди підтверджена довідками юридичної консультації № 192 від 06.09.2010 року та № 178 від 19.01.2011 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 2000 грн. за надану правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А тому, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі 37 грн. 50 коп.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. З ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст. ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224, 225 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів по договору позики, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, проживаючої по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, проживаючого по АДРЕСА_2 за договором позики від 03.09.2008 року суму боргу в розмірі 60000 грн.(шістдесят тисяч грн..), інфляційні витрати в розмірі 3992, 13 грн.(три тисячі дев'ятьсот дев'яносто дві грн. 13 коп.) та 3% річних в розмірі 1020,51 грн.(одна тисяча двадцять грн.51 коп.), всього в розмірі 65012,64 грн.(шістдесят п'ять тисяч дванадцять грн. 64 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за надання правової допомоги у розмірі 2000 грн.(дві тисячі грн.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в розмірі 37 грн. 50 коп. Всього в розмірі 88,50 грн.(вісімдесят вісім грн.50 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання ним копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                                              Наумова І.Й