Справа № 2-а-1378/11/0812

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року                                                                                          м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Наумової І.Й., при секретарі  Фіркаловій І.Ю., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ВО МДТП ВДАЇ м.Запоріжжя капітана міліції Самчук Анатолія Валерійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з адміністративним позовом  до старшого інспектора ВО МДТП ВДАЇ м.Запоріжжя капітана міліції Самчук А.В. про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 06.01.2011 р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.01.2011 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АР1 № 153407 та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №217067, передбачене  ч. 1 ст. 122 КУпАП. Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що позивач 06.01.2011 року о 13 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Іванова не виконав вимог дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо»та виконав лівий поворот по вул.Кругова, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Вважає дану постанову незаконною та необгрунтованною, оскільки  не порушував Правил дорожньго руху, бо рухаючись по вул.Іванова, виконав правий поворот на вул.Кругова, та ніякого знаку «Рух прямо»по вул.Іванова не має, в протокол інспектором не внесено свідків, не було пред’явлено відеозапис чи фототаблицю, на якому зафіксовано автомобіль з прив’язкою до місцевості та дорожніх знаків, які регулюють напрямки руху на даній ділянці дороги.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач  у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причину неприбуття не повідомив, письмових пояснень чи заперечень не надав, тому суд, відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ст.86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.01.2011 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АР1 №153407 (а.с.6) та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №217067, передбачене  ч. 1 ст. 122 КУпАП(а.с.7). Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що позивач 06.01.2011 року о 13 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Іванова не виконав вимог дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо»та виконав лівий поворот по вул.Кругова, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. В поясненнях до протоколу при його складанні довів, що з протоколом не згоден, правил дорожнього руху не порушував. Одночасно інспектором Самчук А.В. винесено постанову серії АР №217067, за  якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є  (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за: перевищення водіями  транспортних   засобів   встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки,   стоянки,   проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, так як відповідачем документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не надано.

Суду відповідачем не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на основі наявних доказів, відповідно до вимог ч.6 ст.71 КАС України.

          Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

          Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.  

          У матеріалах справи про адміністративне правопорушення не зібрано достатніх доказів порушення позивачем ОСОБА_1 дорожнього руху.    

Задовольняючи позов, суд враховує, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 06.01.2011 року не зазначено свідків правопорушення, фото-відео фіксація не застосовувались, протокол складено з порушенням вимог Інструкції.

Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, що інспектором при винесенні штрафу не було враховано.

На думку суду, стягнення, застосоване інспектором Самчук А.В. не відповідає ступеню вини позивача. При їх винесенні посадовою особою ДАІ не враховано характер та ступінь провини, обставини, що пом’якшують його вину, а саме той  факт, що позивач притягається до адміністративної відповідальності вперше, своїми діями аварійну ситуацію на дорозі не створив та іншим учасникам дорожнього руху не завадив.

          Згідно ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.

          Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У зв’язку з викладеним вище, суд приходить до висновку, що постанова серії АР № 217067 від 06.01.2011 року в справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, у зв’язку з тим, що факти, викладені у зазначеній постанові не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Підстав для відмови у задоволенні позову у суду не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  6, 9-11, 70-71, 86-88, 158-163 КАС України, 293 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора ВО МДТП ВДАЇ м.Запоріжжя капітана міліції Самчук Анатолія Валерійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Визнати дії старшого інспектора ВО МДТП ВДАЇ м.Запоріжжя капітана міліції Самчук Анатолія Валерійовича протиправними щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та скасувати постанову серії АР № 217067 від 06.01.2011 року винесену старшим інспектором Самчук А.В. відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП.  

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя                                                                                                    І.Й. Наумова