Справа №2-а-4228/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

05.05.2011 р.                                                                                                                 м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Боровікова А.І. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 19.04.2011 року звернулась до суду з вищезазначеними вимогами, вказавши, що вона відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року є дитиною війни, та їй відповідно до ст. 6 зазначеного закону з 01.01.2006 року повинна була виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але в продовж 2010 року зазначена допомога позивачу виплачувалась у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки зазначені виплати було зупинено відповідними законами України про державний бюджет. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, позивач вважає, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідачем протиправно не нараховувалась їйзазначена щомісячна державна соціальна допомога як дитині війни. Позивач просить зобов’язати відповідача провести нарахування на її користь невиплаченої їй як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 19.10.2010 року до 05.05.2011 року.

Ухвалою суду від 19.04.2011 р. адміністративний позов позивача до Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести нарахування та виплату доплати до пенсії в частині вимог за період з 09.07.2007 р. по 18.10.2010 р. залишено без розгляду у зв’язку з закінченням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Також, вищезазначенною ухвалою відповідачу був наданий 10-денний строк для надання письмових заперечень з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються або заяви про визнання адміністративного позову. Оскільки до суду відповідачем не було надано заперечень, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позовні вимоги позивача про  зобов’язання відповідача провести нарахування на його користь невиплаченої йому як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з  19.10.2010 року до 05.05.2011 року підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до наданих доказів встановлено, що позивач має правовий статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р., що набрав чинності 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України  на період з 1 січня по 31 грудня.

Відповідно до ст. 46 Бюджетного Кодексу України якщо до початку бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету України, базуючись на показниках попереднього бюджетного періоду по доходах та видатках Державного бюджету України, тобто щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 15 Кодексу.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 р. №2154-VI, опублікований у газеті «Голос України»від 30.04.2010 р. №80, прожитковий мінімум у 2010 р. на одну особу для осіб,які втратили працездатність встановлений у розмірах: з 01 січня -695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня –709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня –734 грн. та визначено, що розміри соціальних гарантій на 2010 рік, та ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 р. №2857-VI, прожитковий мінімум у 2011 р. на одну особу для осіб,які втратили працездатність встановлений у розмірах: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні,  з 1 жовтня - 784  гривні,  з  1  грудня  - 800 гривень, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

З урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 р.»від 27.04.2010 р. №2154-VI, та Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 р. №2857-VI з 01.01.2010 р. відповідач виплачує позивачу, як дитині війни, підвищення у твердих розмірах у розмірі 49,80 грн. в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірах менших за 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Враховуючи, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості по виплатам підвищення пенсії як дитині війни.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача перерахувати позивачу щомісячну державну допомогу, як дитині війни, без обмеження строком є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Крім того, суддя вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплати зазначеного підвищення до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені діючим законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, випливає, що для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 КАС України, процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, та згідно із ч. 1 ст. 103 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати.

Суддя приходить до висновку, що оскільки позивач звернувся до суду лише 19.04.2011 року, позовні вимоги підлягають задоволенню у межах строку позовної давності, а саме у межах шестимісячного строку звернення до суду позивача, відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, тобто за період з 19.10.2010 року до 05.05.2011 року включно.

Таким чином, суддя приходить до висновку що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі за період з 19.10.2010 року до 05.05.2011 року включно, та вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити нарахування та провести відповідні виплати підвищення до пенсії позивачу за період з 19.10.2010 року до 05.05.2011 року включно, з врахуванням раніше виплачених сум зазначеного підвищення.

З урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, приходжу до висновку, що вимоги позивача про стягнення сплаченої суми судового збору в розмірі 3,40 грн. підлягають задоволенню та повинні бути присуджені з Державного Бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року №19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»та листом Вищого Адміністративного суду України від 13.10.2010 року, а також ст.ст. 6-14, 71, 86, 99-103, 107, 159-163, 1832 185-186 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя в період з 19.10.2010 року до 05.05.2011 року включно щодо ненарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування та провести відповідні виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року за період з 19.10.2010 року до 05.05.2011 року включно, з врахуванням раніше виплачених сум зазначеного підвищення.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1   судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до адміністративного Дніпропетровського апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її проголошення, з подачею її копії до адміністративного Дніпропетровського апеляційного суду. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання  копії постанови.

Суддя                                                                                                А.І. Боровікова