ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" вересня 2006 р.                                                                   Справа № 302/4-06

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В, розглянувши справу       

секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.09.2006р. о 11 год. 50 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.10.2006р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

О б с т а в и н и     с п р а в и:

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Яготинському районі Київської області (далі позивач) заявлено позов до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в розмірі 228,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV не в повному обсязі сплачував страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005р., спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносять до компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами КАС України.

Підпунктом 7 пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.02.2006р. № 01-8/301 „Про деякі питання, пов'язані із розмежуванням компетенції господарських і адміністративних судів” зазначається, що відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим держаним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З урахуванням наведеного справи за участю відповідних органів, пов'язані із здійсненням ними владних повноважень, підлягають розглядові місцевими та апеляційними господарськими судами в порядку встановленому КАС України.

Справа розглядається після відкладення.

Враховуючи, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, справа відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,

в с т а н о в и в:

Відповідно до вимог статті 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999р., Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування

Згідно ст. 45 згаданого Закону, роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно реєструватися у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Відповідач зареєстрований у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з 08.01.2002р. (належним чином завірена копія страхового свідоцтва в матеріалах справи) та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1  станом на 01.07.06р. має заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в розмірі 228,82 грн.

Згадана заборгованість підтверджується наявними у матеріалах справи: копією розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 9 місяців 2004р., яка підписана відповідачем та самостійно подана позивачу (у розрахунковій відомості зазначено недоїмку зі сплати страхових внесків на суму 228,82 грн.) та довідкою НОМЕР_1.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 18.03.04р. про необхідність сплатити заборгованість до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Яготинському районі Київської області по акту перевірки 150,92 грн., суму внесків за 4 квартал 2003р. в сумі 20,70 грн. Вказана претензія залишилась відповідачем без задоволення.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог, і відповідно позов підлягає задоволенню з огляду на вимоги пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, і відповідно позов підлягає задоволенню в повному розмірі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 -163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

п о с т а н о в и в:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Фізичної особи -підприємця (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Яготинському районі Київської області (07700, Київська обл., м. Яготин, площа Героїв Танкістів, 4, код ЄДРПОУ 21680536; р/р 37178401900666 в УДК Київської області, МФО 821018) -228 (двісті двадцять вісім гривень) 82 коп. заборгованості.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

         Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                 Попікова О. В.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -03 жовтня 2006 року.