Справа №2-2995/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Кухтея Р.В.
при секретарі Яблончук Л.Б.
3 участю прокурора Клок О.М.
позивачів : ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Луцької міської ради про визначення розміру часток у спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове нерухоме майно , -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача про
визначення розміру часток у спільній сумісній власності - квартири АДРЕСА_1 та визнання за ними права власності на спадкове нерухоме майно. Свої
позовні вимоги мотивує тим, що вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності
їм та сину ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відкрилась спадщина на
1/3 частину квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцем за законом
1/3 частини квартири являється вони, оскільки прийняли спадщину шляхом постійного
проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні в нотаріальну
контору, їм було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, оскільки частки в праві
спільної сумісної власності не визначені. Просить суд визначити, що кожному із співвласників
квартири належить по 1/3 її частини та визнати за ними право власності на спадкове майно - по
1/6 частині квартири АДРЕСА_1. Судові витрати покласти
на відповідача.
В судовому засіданні прокурор та позивачі змінили свої позовні вимоги просили визначити, що кожному із співвласників вказаної квартири належить 1/3 її частини, та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину спірної квартири після смерті ОСОБА_4 Судові витрати залишити за позивачами.
Представник відповідача Луцької міської ради в судовому засіданні позов визнала частково, згідна визнати право власності за позивачами, однак не згідна щодо стягнення судових витрат з відповідача.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши представлені по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Згідно СТ. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Як вбачається з п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №283/8882, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.
Відповідно до ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на
спадщину на нерухоме майно.
В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 13 травня 1999 року (а.с. З).
Згідно свідоцтва про смерть від 26 серпня 2006 року НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 відмовилась від своєї частини спадкового майна на користь чоловіка ОСОБА_1
З відповіді нотаріальної контори в судовому засіданні встановлено, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_1, крім того із заявою про відмову від спадщини звернулась ОСОБА_2
Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що виходячи з наступного розміру ідеальних часток співвласників, частка кожного у спільній сумісній власності - квартири АДРЕСА_1 становить 1/3 частини, а тому за ОСОБА_1 слід визнати право власності на спадкове майно - 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки позивач прийняв спадщину шляхом звернення в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини. Судові витрати по справі слід покласти на позивачів.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 57, 60, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 355, 357, 1261, 1268, 1269 , 1297 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Встановити правовий режим спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1, виходячи з наступного розміру ідеальних часток співвласників :
· 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2;
· 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1;
· 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4;
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 525 (п'ятсот двадцять п'ять) грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь територіального управління державної
судової адміністрації у Волинській області на депозитний рахунок № 3731500300098330 - 30 (тридцять) грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Луцьким міськрайонним судом.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 175( сто сімдесят п'ять) грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів після проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне
оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне
оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294
ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання
апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи
апеляційним судом. * і