К О П І Я

                                                                                                            Справа №2-272/11

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

                                                        Іменем України

15 березня 2011 року                                                                                                     м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого                                                                             судді      Іваніної Ю.В.,

при секретарі                                                                                         Худайбердієвій  Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №2-/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому вказує, що 06.07.2009 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин на перехресті вул.Броньова-вул.Космічна в м.Запоріжжя, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «ДЕУ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, перед початком руху не переконався в безпеці, чим порушив правила дорожнього руху України, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «ВАЗ-111740», державний  реєстраційний номер НОМЕР_2. Відповідно до довідки ВДАІ УМВС України в Запорізькій області та постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення №3-2272/09 від 28.07.2009 року, ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні ДТП та спричиненні шкоди ОСОБА_1 Позивач намагався в досудовому порядку врегулювати відносини з ОСОБА_2, які виникли в наслідок пошкодженого майна, однак сторони не прийшли до обоюдної угоди. 08 вересня 2009 року, спеціалістом був проведений огляд пошкоджень автомобіля «ВАЗ-111740», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та ОСОБА_2 повідомлявся належним чином про час, місце та дату проведення огляду, про що свідчить текст телеграми та повідомлення про її вручення особисто останньому. За направлення телеграми позивач сплатив кошти в розмірі 41,13 гривень. 08 вересня 2009 року спеціалістом винесено звіт №211 автотоварожнавчого дослідження про визначення вартості матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу «ВАЗ-111740», держаний реєстраційний номер НОМЕР_2, згідно якого сума матеріального збитку становить 6433,38 гривень, що складається з втрати товарної вартості в розмірі 2629,58 гривень, вартості відновлювального ремонту в розмірі 3803,80 гривень. Внаслідок звернення до спеціаліста в галузі автотоварознавства, позивачем було сплачено кошти в розмірі 350 гривень, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру №176  від 27.07.2009 року. Страхова компанія виплатила позивачеві страхове відшкодування за винятком суми по втраті товарної вартості в розмірі 2629,58 гривень. Також ОСОБА_1 було заподіяно шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, так як вона певний проміжок часу була позбавлена своїх прав, щодо цільового використання своєї приватної власності в сфері забезпечення побутових потреб родини, необхідність відвідання лікарень, магазинів, місць відпочинку тощо, дану шкоду остання оцінює в 1700 гривень.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_3 просить суд стягнути на її користь з ОСОБА_2 2629,58 гривень матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП за втрату товарної вартості транспортного засобу, 1700 гривень моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження майна, 350 гривень - витрати за проведення товарознавчого дослідження, 41,13 гривень  - за відправлення телеграми, 15 гривень - за комісію банка сплачену при оплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення цивільного процесу, 1000 гривень - за надання юридичної допомоги, 51 гривню та 17 гривень - витрати по оплаті судового збору, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив на підставі ч.2 ст.158 ЦПК України розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з’явився і не повідомив суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Представник позивача згідно його заяви не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи заяву представника позивача, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.07.2009 року, приблизно о 20-00 годині на перехресті вул.Броньова-вул.Космічна в м.Запоріжжя, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «ДЕУ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, перед початком руху не переконався в безпеці, чим порушив правила дорожнього руху України, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ-111740», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с.9).

Відповідно до довідки УДАІ УМВС України в Запорізькій області та постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя по справі №3-2272/09 про адміністративне правопорушення від 28.07.2009 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та визнано винним в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та спричиненні шкоди ОСОБА_1 (а.с.8).

Транспортний засіб «ВАЗ-111740», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (а.с.4, 5, 6).

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку спричиненого власнику транспортного засобу №211 від 08.08.2009 року, складеного експертом ОСОБА_4, ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди спричинена сума матеріального збитку в розмірі 6433,38гривень, який складається з втрати товарної вартості –2629,58 гривень, вартості відновлювального ремонту в розмірі 3803,80 гривень (а.с.18-34).

Згідно із телеграмним повідомленням та текстом телеграми від 03 вересня 2009 року, ОСОБА_2 повідомлявся належним чином про час місце проведення огляду пошкодженого транспортного засобу «ВАЗ-111740», державний реєстраційний номер  НОМЕР_2 (а.с.11).

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій заподіяні збитки в результаті порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»рекомендується судам, при визначенні реальних збитків які підлягають відшкодуванню виходячи з положень п.1 ч. 2 ст.22 ЦК України, наступне: у випадках коли особа знищила транспортний засіб, чи призвела до такого стану, що він повністю втратив свою цінність і його вже не можна використовувати за прямим призначенням, розмір реальних збитків дорівнює вартості автомобіля на день учинення протиправних дій; у разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.

Відповідно до п.2 ст.1187 ЦК України відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 2 статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду  України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №7 від 08.07.1994 року, №11 від 30.09.1994 року, № 15 від 25.05.1998 року) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»ОСОБА_2 застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ», у зв’язку з чим, ОСОБА_1 звернулася із заявою, щодо виплати в результаті ДТП страхового відшкодування (а.с.13).

Так, ВАТ «СК «Оранта-Січ»на підстави заяви ОСОБА_1 виплатила їй страхове відшкодування за винятком суми по втраті товарної вартості в розмірі 2629,58 гривень.

Відповідно до п.32.7, ст.32 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду (вартості) транспортного засобу.  

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктами 3, 8 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Оцінуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, які ОСОБА_1 оцінила у сумі 1700 гривень, суд виходить з характеру й обсягу страждань, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_2, моральної шкоди у вигляді змін нормального ритму життя, морально-психологічного хвилювання у зв'язку з тим, що відповідач тривалий час не відшкодовує шкоду, та виходячи із засад виваженості та справедливості, відповідно до вимог ст.1167 ЦК України суд вважає їх підлягаючими частковому задоволенню у розмірі 500 гривень.

Згідно з п.п.1 п.1 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», граничний розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 відсотків мінімальної заробітної плати за годину роботи особи, що надає правову допомогу.

Відповідно до ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється на користь позивача, понесені нею і документально підтверджені судові витрати, зокрема, витрати по сплаті державного мита, на інформаційне забезпечення розгляду справи та надання правової допомоги,  підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1. ст.88, ч.4 ст.169, ст.ст.209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.22, 23, 116, 1172, 1187, 1192 ЦК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2629 (дві тисячі шістсот двадцять дев’ять) гривень 58 копійок - спричинену матеріальну шкоду в рамках втрати товарної вартості автомобіля внаслідок ДТП, 500 (п’ятсот) гривень –завдану моральну шкоду, 350 (триста п’ятдесят) гривень - витрати за проведення автотоварознавчого дослідження, 1000  (одна тисяча) гривень - за юридичну допомогу, 41 (сорок одна) гривня 13 копійок - витрати за відправлення телеграми, 15 (п’ятнадцять) гривень оплата за комісію банку сплачену при оплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення цивільного процесу, а разом 4535 (чотири тисячі п’ятсот тридцять п’ять) гривень 71 копійка.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті державного мита в розмірі 68 (шістдесят вісім) гривень та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) гривень.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя                                       підпис                                                                 Ю.В. Іваніна

Копія вірна:

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя                                                                                                               Ю.В. Іваніна