Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа №  1-162/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29.07.2011  Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого –судді Чернюк В.Д.,

                                                   при секретарі Рубан Т.М.,

                                                   з участю: прокурора Корсун В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді кримінальну справу за обвинуваченням  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миргорода Полтавської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, утриманців не має, зі слів працюючого без укладення трудового договору робітником на ВАТ „Армапром”, військовозобов’язаного, зареєстрованого проживаючим в АДРЕСА_2 фактично проживаючого по АДРЕСА_1 не судимого в силу ст. 89  КК України ,                                                                        

                     по ст. ст. 162 ч. 1,185 ч. 1 КК України ,-

                                                в с т а н о в и в :   

              11 травня 2011 року, приблизно в 10.00 годин, підсудний ОСОБА_1 з метою незаконного проникнення до житла іншої особи, з якою раніше проживав у незареєстрованому шлюбі, плечем вибив вхідні двері будинку потерпілої ОСОБА_2, яка мешкає по АДРЕСА_3, після чого незаконно проник до будинку, запросивши в це помешкання громадянина ОСОБА_3, з яким в ньому розпивали спиртні напої.

              Крім того, цього ж дня, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та, знаходячись в будинку потерпілої ОСОБА_2, користуючись тим, що господар була відсутньою, а ОСОБА_3 перебував у іншій кімнаті, підсудний зайшов до спальної кімнати будинку, де виявив та таємно викрав мобільний телефон потерпілої марки „Сіменс С 75” вартістю 110 гривень та золотий кулон 585 проби вагою 3 грами вартістю 646 гривень 26 копійок, а всього викрав майна цієї потерпілої на загальну суму 756 гривень 26 копійок, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

              Свою вину в інкримінованому діянні підсудний визнав повністю і пояснив, що 11 травня 2011 року він дійсно проник в помешкання потерпілої ОСОБА_2, з якою раніше проживав у незареєстрованому шлюбі, без її на те згоди, де вживав спиртні напої разом зі своїм знайомим ОСОБА_3. Перебуваючи в будинку потерпілої,  він здійснив крадіжку її мобільного телефону та золотого кулону, які в подальшому були здані до ломбарду, за що одержано грошові кошти, які він витратив на власні потереби.

               З’ясувавши правильність розуміння підсудним суті пред’явленого йому обвинувачення, не маючи сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного, за пропозицією прокурора, в порядку ст. 299 КПК України, обсяг доказів, що підлягали дослідженню, обмежено допитом підсудного та вивченням матеріалів, які характеризують його особу.

               Таким чином, заслухавши показання підсудного, вивчивши матеріали справи, які характеризують його особу, суд приходить до висновку про те, що протиправні дії ОСОБА_1, які проявилися у незаконному проникненні до житла іншої особи, слід кваліфікувати по ст. 162 ч. 1 КК України. Його ж є неправочинні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна, слід кваліфікувати, як крадіжка, тобто, по ст. 185 ч. 1 КК України.

               Отже, всі протиправні дії підсудного слід кваліфікувати по ст. ст. 162 ч. 1, 185 ч. 1  КК України.

               Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, суд визнає з’явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину. Обставиною, яка обтяжує його відповідальність, слід визнати вчинення злочину особою в стані алкогольного сп’яніння.

              При призначенні міри покарання підсудному враховується ступінь тяжкості вчинених ним діянь, їх кількість, вартість викраденого майна, його значимість для потерпілої, той факт, що викрадене майно частково повернуте потерпілій в натурі, обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання підсудного, його вік, а також особа ОСОБА_1, який за місцем реєстрації характеризується посередньо, з його слів працевлаштувався та має заробіток.

    З огляду на це, суд приходить до переконання про доцільність призначення цьому підсудному міри покарання у виді штрафу, що сприятиме досягненню мети його виправлення і перевиховання та запобігання вчинення нових злочинів

             Керуючись ст. ст. 16 –1, 323, 324 КПК України , суд , -

                                         з а с у д и в :

            ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання по по ст. 162 ч. 1  КК України у виді штрафу в сумі 850 гривень; по ст. 185 ч. 1 КК України у виді штрафу в сумі 900 гривень.

            На підставі положень ч. 1 ст. 70  КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в сумі 900 ( дев’ятсот ) гривень.

            Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.    

             Речовий доказ по справі –мобільний телефон марки „Сіменс С 75”, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 / а.с. 28, 29 /, та  може використовувати на свій розсуд, як власник.

             Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляцій через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя   В. Д. Чернюк