Справа № 1-262/11 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       21.06.2011     р.                              Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого  судді Соколової Н.О.,

при секретарі Сугоняко Н.О.,

з участю прокурора Іванющенка О.А.,

захисника ОСОБА_1

підсудного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, цигана, громадянина України, уродженця с. Бабичі Речицького р- ну Гомельської обл. Білорусі, без освіти, не одруженого, не працюючого, невійськовозобов’язаного, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

5 квітня 2011 p. у вечірній час ОСОБА_2, знаходячись в с. Богданівка Шосткинського району, маючи умисел на таємне, із корисливих мотивів викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно від оточуючих викрав 2 кришки колодязів водогону вартістю 222 грн. кожна, розташованих біля б. № 129 по вул. Б.Хмельницького в с. Богданівка, та 1 кришку колодязя водогону вартістю 222 грн., розташовану біля б. № 104 по вул. Леніна в с. Богданівка, завдавши Богданівській сільській раді Шосткинського району матеріальної шкоди на загальну суму 666,00 грн., після чого з місця скоєння злочину зник разом з викраденим майном та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю і пояснив, що на початку квітня 2011 року у вечірній час він з метою знайти або викрасти який-небудь метал, пішов з с. Пирогівка Шосткинського району, де проживає, в с. Богданівка. З собою він взяв старий іржавий візок, який незадовго до цього знайшов поблизу с. Пирогівка на березі річки. Прийшовши до с. Богданівка, він ходив по вулицям. Проходячи по одній з вулиць, він побачив на невеликій відстані одна від одної дві кришки каналізаційних люків, кожна з яких була відсунута вбік від колодязя. Він взяв їх, поклав до свого візка і пішов далі. На сусідній вулиці він побачив ще одну кришку колодязя, відсунуту вбік, яку також поклав до візка, після чого пішов в бік с. Пирогівка. Проходячи по с. Богданівка, він зустрів двох незнайомих чоловіків, які йшли йому назустріч. Один з чоловіків спитав, чи немає у нього закурити. Він відповів, що у нього немає ні цигарок, ні грошей на цигарки. Тоді чоловік спитав його, що він везе. Він відповів, що везе люки. Тоді чоловік запропонував продати йому ці люки разом з візком за 30 грн. Він погодився, віддав чоловіку візок з кришками колодязів, взяв 30 грн. та пішов до себе додому. Про те, що він скоїв крадіжку, він нікому не розповідав. З кількістю та вартістю викраденого він згоден.

Згідно ч. 3 ст. 299 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, що були зібрані в ході досудового слідства по справі стосовно фактичних обставин, які правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду і які ніким не оспорюються.   

Тому, суд обмежився дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і прийшов до висновку, що ці дії підсудного слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

          При обранні підсудному виду і міри покарання, суд враховує наступні обставини справи:   ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину: злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, класифікується кримінальним законом як середньої тяжкості,  особу підсудного, який щиро розкаявся, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнає: щире каяття підсудного, активне сприяння в розкритті злочину, відсутність тяжких наслідків від скоєного.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

          Враховуючи всі ці обставини суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції статті за даний злочин та обрати його у виді громадських робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст. 299, 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді 100 годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу залишити попередню – підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Шосткинський міськрайонний суд.

          Суддя Шосткинського міськрайонного суду

          Сумської області                                                                      Н.О.Соколова