Справа № 1-247/11 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2011  р.                              Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Соколової Н.О.

                при секретарі Сугоняко Н.О.

                                 з участю прокурора Ладишевої А.М.

                          підсудного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Шостка Сумської області, освіта середня спеціальна, за спеціальністю — слюсар, не працюючого, не одруженого, невійськовозобов'язаного, жителя АДРЕСА_2, раніше судимого 16.07.1999 року Ямпільським райсудом Сумської області за ч.1ст. 229-6, 44 КК України до штрафу в розмірі 250 грн., судимість не знята та не погашену у встановленому законом порядку

за ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28.03.2011 року у вечірній час ОСОБА_1, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на завдання тілесних ушкоджень середньої тяжкості гр. ОСОБА_2, через раптово виниклі неприязні відносини, наніс удар правою ногою по тулубу гр. ОСОБА_2, а саме в область ребер зліва, в результаті чого завдав потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді переламу 9-11 ребер зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 131 від 22.04.2011 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для загоєння ребер потрібен строк більше 21 дня.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і пояснив, що 28 березня 2011 року у вечірній час він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, почув сильний шум з квартири, що знаходиться на п’ятому поверсі АДРЕСА_1. Батько ОСОБА_3 повідомив йому, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли до сусідки з п’ятого поверху поговорити, тоді підсудний вирішив їх забрати, для уникнення сварки. Ввійшовши до зазначеної квартири, яка була відчинена, підсудний побачив, що у коридорі на підлозі лежить побита жінка. Коли ОСОБА_1 увійшов до кімнати, побачив раніше не знайомого йому потерпілого ОСОБА_2, який сидів на дивані, його обличчя і голова були в крові. Поряд стояла ОСОБА_4, яка кричала на потерпілого, а той хотів схватити її за ногу та висловлювався брутальною лайкою. Після цього підсудний вдарив один раз правою ногою потерпілого по тулубу, в область ребер, а потім виштовхав з квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і пішов сам. В скоєному щиро розкаюється.

          Згідно ч. 3 ст. 299 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, що були зібрані в ході досудового слідства по справі стосовно фактичних обставин, які правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду і які ніким не оспорюються.   

Тому, суд обмежився дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і прийшов до висновку, що ці дії підсудного слід кваліфікувати по ч. 1 ст. 122 КК України, так як він спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

          При обранні підсудному виду і міри покарання, суд враховує наступні обставини справи:   

ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину: злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, класифікується кримінальним законом як середньої тяжкості,    особу підсудного, який раніше судимий, має не погашену судимість, характеризується формально.   

          Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного та активне сприяння в розкритті злочину, відсутність претензій у потерпілого.

          Обставинами, що обтяжують покарання – є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, рецидив злочинів.

З врахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що покарання підсудному ОСОБА_1 слід призначити в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі, оскільки він, будучи судимим за вчинення умисних злочинів, знову вчинив умисний  злочин.

    Суд вважає, що обрана підсудному міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі ч.1, ч.5  ст. 72 КК України у строк  покарання підсудного слід зарахувати час попереднього ув’язнення  з 04 червня 2011 року із розрахунку, що одному дню позбавлення волі  відповідають два дні обмеження волі.

Оскільки вказаний злочин  підсудний вчинив, не відбувши покарання за вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 16.07.1999 року  за ч.1ст. 229-6, 44 КК України у виді штрафу  на користь  держави у розмірі  250 грн., суд  вважає необхідним  призначити міру  покарання  за сукупністю вироків  на підставі  ч.1 ст.. 71 КК України та на підставі  ч.3 ст.. 72 КК України  кожний  вид покарання   виконувати самостійно. 

Враховуючи особу  підсудного, який неодноразово судимий за умисні злочини, суд вважає, що його слід направити  до місця відбування покарання  у виді обмеження волі згідно з ч.2 ст. 57  КВК України  - у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі та звільнити його з – під варти  при прибутті до місця відбування  покарання.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити покарання по цьому закону у виді 1 року обмеження волі.
               Зарахувати в строк відбування покарання засудженим ОСОБА_1 час  попереднього   ув’язнення з 04 червня 2011 року за правилами встановленими ч.1 ст. 72  КК України -  одному  дню позбавлення волі відповідає два дні   обмеження волі.

     Час відбування  покарання засудженому рахувати з 04 червня 2011 року.

           До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому залишити попередній – тримання під вартою.

     Направити засудженого ОСОБА_1 до місця відбування покарання у виді обмеження волі  у порядку встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, звільнити його з-під варти при прибутті  до місця відбування покарання.

          Покарання у виді 250 грн. штрафу на користь держави, призначеного за вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 16.07.1999 року виконувати самостійно.

          На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому з моменту вручення копії вироку через Шосткинський міськрайонний суд.

          Суддя Шосткинського міськрайонного суду

          Сумської області                                                                      Н.О.Соколова